«Спочатку я мама, дружина, а потім - таксист»

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 28.12.2017 09:15
  • 0

У Сніжани Сіренко вільний графік. Зазвичай свій робочий день вона починає о 8 ранку. А перед тим готує сніданок, збирає та відвозить чоловіка на службу, а дітей - до школи. На роботі старається не затримуватися – працює до 17 години. Каже, головне для неї  – діти й сім’я.

День через день потрібно завести дев’ятирічну доньку Олександру на танцювальний гурток чи на англійську, а сина Максима, який у першому класі – на вільну боротьбу. А далі знову додому – займатися справами: допомагати мамі, готувати вечерю для рідних.

Найголовніше для Сніжани - діти та сім'я. Фото із сімейного альбому Сніжани Сіренко

Звичайно, буває й по-інакшому. Особливо тоді, коли вирушає у рейси по області. Все залежить від замовлень клієнтів. Сніжана Сіренко - таксист.

Таксувати 32-річна старокостянтинівчанка прийшла не відразу, хоча бажання сісти за кермо мала завжди. Мама все життя працювала продавцем.  Сніжана закінчила торгово-економічний технікум, повернулася до міста і також почала працювати у торгівельній сфері.  Спочатку звична мамина робота Сніжані сподобалася, а потім дівчина зрозуміла: це не для неї. 

- Хотілося руху, а де його взяти за прилавком? – розповідає Сніжана.

Між тим дівчина мріяла про автомобіль. Чоловік Едуард став першим, кому озвучила це бажання. Але про те, що записалася на водійські курси, не розповіла навіть йому.

- Такий вже у мене характер. Як щось задумаю – не відступлюся, - каже Сніжана.

Разом з чоловіком вони придбали автомобіль. Це був ВАЗ 2107,  потім ”десятка”-  на виплату. А згодом Сніжана побачила в газеті оголошення про набір у службу таксі.

У таксі Сніжана уже сім років. Фото із сімейного альбому Сніжани Сіренко

- Сказати, що те рішення було серйозним, не можу, – продовжує розповідь Сніжана, - не думала, що затримаюся у таксі надовго. Але захопилася. Хоча пропрацювала я тоді лише сім місяців – чекала другу дитину - Максимчика. Їздила аж самої декретної відпустки. А потім народилося моє маленьке диво і я поринула у домашні клопоти та зайняття з дітьми. Ми відвідували  Центр раннього розвитку, гуртки, зараз ходимо до недільної школи Свято-Троїцького храму.

Коли Сашуні було три рочки рочки, а Максимчику - сім місяців, якось задепресувала: невже вічно варитиму на кухні борщі? Мама тоді уже вийшла на пенсію, я залишала діток з нею і їздила таксувати. Поступово повернулася до справи. Благо, у таксі - вільний графік, і я встигаю  приділити увагу дітям та сім’ї. Ми взагалі з чоловіком не любимо сидіти на місці. Постійно влаштовуємо собі та діткам відпочинок: їздимо до Хмельницького на хороше кіно, у аквапарк, відвідуємо дитячі розважальні центри, подорожуємо.

Сім'я Сіренків багато подорожує, особливо люблять поїздки на море. Фото із особистого сімейного альбому Сніжани Сіренко

Сніжана Сіренко працює таксистом уже 7 років. У колективі службі таксі 42-000 – лише три жінки. Сніжана – наймолодша з них. У неї вже четвертий автомобіль. Перший був ВАЗ 2107, потім новенька «десятка», чорна Chery М-11, а тепер має Daewoo, яку жінка називає найкращою для роботи.

У будь-який день вона може зателефонувати на службу і взяти вхідний. Але каже - в таксі таке дозволяють лише жінкам. У чоловіків графік суворіший. Та й Сніжана, коли починала працювати у таксі, їздила значно більше. Доводилося кататися і пізніми вечорами. А тепер розставила у своєму житті розділові знаки. Каже, спочатку вона мама, дружина, донька, а потім вже таксист.

Свою роботу Сніжана важкою не вважає. Про заробіток говорить так: “Це як лотерея. Пощастить - виграєш, словом, нестабільний.”

На запитання як пасажири реагують на жінку-таксиста, Сніжана відповідає не задумуючись:

- Що ж тебе примусило таку молоду за кермо сісти? – це перше що запитують. Інше запитання звучить так: а чоловік не проти?

І ми запитуємо у Сніжани: а, дійсно, чоловік не проти?

Жінка посміхається і відповідає:

- Я ж вам казала про свій характер. Як щось вирішила… Жартує. Та ні, він не проти.

Чоловік Сніжани не проти її таксування. Фото із сімейного альбому Сніжани Сіренко

- Але ж це треба бути безстрашною. По-перше дорога, та й пасажири бувають різними… - запитуємо далі.

- А знаєте чого насправді найбільше не люблять таксисти? – відповідає вона своїм запитанням. – Таксисти дуже не люблять п’яних пасажирів. Та мені пасажири на підпитку не заважають.  Якось правда був випадок: сів п’яний чоловік, довезла куди сказав, а він мені: грошей немає. Зізнався: якби за кермом був чоловік, не розрахувався б. А переді мною вибачився і пішов шукати гроші. Врешті позичив і віддав. Взагалі я маю переваги: навіть квіти, щоколадки на свята пасажири дарують. Одного разу 8 березня зупиняє даїшник. Ну думаю, все. А він мені: зі святом. Так приємно.

- І в автомобілях розбираєтеся?

- Деякі запчастини знаю. Трапляться поломка – розумію де саме. Але сама не ремонтую, їду на сервіс, - впевнено відповідає Сніжана.

Свій заробіток у таксі Сніжана називає лотереєю. Фото Анни Дерейчук

- А ще кажуть, таксист завжди трішки психолог. З вами пасажири говорять?

- Звичайно. Найперше розповідають про те, що накипіло. Коли я починала працювати, все брала надто близько до серця. Приміром: везу  п’яне подружжя, а в них на руках хвора дитина – хрипить та кашляє.  І я мчу у соціальну службу. Або в людей якесь горе. Тепер навчилася дистанціюватися від чужого життя. Вважаю, що кожна людина сама обирає шлях у своєму житті.

Нещодавно Сніжана зайнялася фітнесом. Зрозуміла - при її роботі це корисно.

Закінчуючи спілкування, ми запитуємо, чи не хоче Сніжана щось змінити у своєму життя, наприклад - професію.

- Не раз про це думала. Був час, коли планувала піти, як і чоловік, на військову службу за контрактом. Коли діти підростуть, маю бажання поїхати на роботу за кордон. Але поки що мене у моїй справі все влаштовує. Я вільна, ні від кого не залежу,  і у русі, за кермом.

Коментарі:

Останні новини