П’ять полотен, які надихають старокостянтинівського художника Віктора Кошубу

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 19.01.2018 20:10
  • 0

Віктор Кошуба розповів журналістам нашого сайту про п’ять витворів мистецтва, що, на його погляд, варті особливої уваги. На них пейзажі, людські трагедії та просто квіти, від яких “неможливо відірвати погляд”.

Віктор Тихонович Кошуба - художник-живописець та графік. Уже 38 років він викладає у дитячій художній школі в Старокостянтинові.  

Його картини «Повернення волхвів» і «Зима» визнали кращими серед робіт вчителів художніх шкіл області. Серед його учнів - Олег Новак, живописець, у якого Віктор тепер вчиться сам.

 

 “Зимовий пейзаж” (1915 рік), Степан Колесніков

- В Одеському музеї образотворчого мистецтва є роботи живописця Степана Колеснікова. Вони не великі, але дуже гарні. І важко виокремити одну картину.

Його пейзажі написані начебто в сіро-коричневих тонах, але дуже багаті по кольору. На перший погляд - бідні, але коли підходиш до тих картин – ну дуже багаті.

 

“За туалетом” (1909 рік), Зінаїда Серебрякова

- Для гарного настрою раджу подивитися будь-яку картину Зінаїди Серебрякової. У неї дуже гарні роботи про жінок. Вони такі приємні, добр. Найвідоміша робота «За туалетом» є автопортретом художниці.

Серебрякова народилася і виросла в Україні, переїхала в Францію і там продовжила свою творчість.

 

 «Архангел з кадилом і свічкою» (1885), Михайло Врубель

- Картина метра живопису кінця 19 - початку 20 століття, до якого приїжджали французи ділитися досвідом. У його роботах загалом зображені демони. Про нього так і кажуть: - це той, хто підняв демонів. «Архаргел з кадилом і свічкою» - один з ескізів до розпису Кирилівської церкви в Києві, які він виконував. Але ця картина архангела передає настрій, дуже гарний жест, рух самої фігури архангела. А ланцюжок, на якому це кадило вісить, то взагалі – гра поза межами того, що ми бачимо.

 

«Смерть Сарданапала», (1827), Ежен Делакруа

- Сарданапал - це Вавилонський цар. Сарданапал перекладається так: - сар – це цар, дар – даний, пал – вогнем палити.

Цікава багатофігурна картина. Цар на дивані, а на царство вночі мали напасти вороги і відбитися неможливо. Всі оточуючі ховаються до нього в палац, а він знає, що смерть прийде в будь-якому випадку. Тож ліг на дивані і просто чекає своєї кончини. Цікавим є його ім’я Сарданапал, адже ж кажуть: як корабель назвеш – так він і попливе. Так і тут - вони всі згоріли в тому палаці. Даний вогнем і вогонь забрав їх. Але дивує те, що в нього не було страху і тих емоцій, коли людина знає про смерть і повинна щось робити - бігати, захищатись, дуріти – він просто ліг на дивані і все.

 

 «Ромашки», Ольга Яблонська

- Є Яблонська Тетяна і є Яблонська Ольга. Яблонську Тетяну всі знають, а Ольгу не знає майже ніхто. Навіть не знаю, чи можна десь побачити цю картину та їнші її роботи. Так от, в Ольги є картина, яка називається «Ромашки». Там зображено їх цвітіння і таке багатство відтінків… Колись, ще за радянських часів, відвідав виставку її робіт і побачивши ці ромашки – окам’янів. Стоїш і відірватись неможливо. Загалом вона писала прості речі - квіти, натюрморти. Ніяких партій в радянські часи не сповідувала, була невідомим художником. Якщо ж колись почуєте про виставки її робіт, обов’язково підіть подивитися.

 

Коментарі:

Останні новини