У родині Спекторів вишиває і чоловік, і дружина. Але свої роботи вони не продають

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 31.01.2018 12:37
  • 0

Він вишиває бісером, а вона - хрестиком. Їх трикімнатна квартира схожа на музей, на стінах якого — вишиті роботи подружжя.

Павло Спектор почав вишивати вісім років тому Фото Анни Дерейчук

Вишивати картини бісером Павло Спектор почав вісім років тому. На це заняття його «присадила» дочка Юля. Завдяки їй він взяв до рук голку, полотно та бісер і спробував зробити кілька стежків. Хто б тоді міг подумати, що він без вишивання згодом не зможе і дня. Першою його роботою була ікона Божої Матері Почаївської.

Перша робота вишита Павлом Спектором Фото Анни Дерейчук

Павло не знав, що це, трохи не чоловіче захоплення, зробить з нього іншу людину. Як і того, що він самотужки зможе вишити ще понад півсотні картин.

А ось його дружина Оксана Спектор вишиває з дитинства — скільки у її доробку робіт уже й не злічити.

Вишитих робіт Оксани Спектор не злічити Фото Анни Дерейчук

Це захоплення — сімейна традиція, яка їй передалась від бабусі і мами. Найбільше Оксану Гнатівну захоплюють коні, тому і висять картини із зображенням цих благородних тварин на видноті. Проте подобається Оксані вишивати й картини з квітами, пейзажі, а ще — рушники, скатертини та інше.

Картини Спекторів прикрашають стіни кожної кімнати Фото Анни Дерейчук

Павло ж порівнює вишивання бісером із складанням конструктора. Потрібно ретельно скласти усі бісеринки чітко по схемі. Він теж любить вишивати звірів.

— Я в душі мисливець, — говорить Павло Спектор, — проте з полюванням не склалося, тож звірів лише вишиваю. Замість зброї у мене — голка та бісер.

Є у Павла улюблена робота із зображенням мисливської собаки і зброї. У ній автор використав 64 відтінки кольорів. Були й охочі ту роботу купити, проте Павло Спектор з улюбленою картиною розставатися не готовий.

Тварини зображені на більшості картин Павла Спектора Фото Анни Дерейчук

Як реліквію береже Оксана Гнатівна акуратно складені рушники, вишиті сто років назад ще її бабусею.

Цей рушник вишивала бабуся Оксани Гнатівни сто років тому Фото Анни Дерейчук

До речі, у спадок від матері Наталії Дмитрівни, отримала Оксана велику валізу ниток для вишивання.

— Так-так, моя мама написала про це у заповіті. Мені вона заповіла нитки.

Свої роботи подружжя принципово не продає. Раніше виставляли на різноманітних міських і обласних виставках, але згодом зрозуміли: погодні умови, перепади температур псують роботи і відмовилися від цієї затії. Натомість дарують рідним і близьким. Основна ж частина робіт прикрашає стіни їхньої квартири і домівки дітей.

— Важко оцінити те, у що вкладаєш частинку своєї душі, — говорить Оксана Гнатівна. — Робота над картиною займає від місяця до трьох, але й це залежить від натхнення: бувало, у Спекторів виходило впоратися з вишиванням за одну ніч.

Свої роботи подружжя не продає Фото Анни Дерейчук

У торгівельних точках, де продають товар для вишивання, подружжя Спекторів добре знають і навіть роблять знижки.

Для картин з бісеру Павло обирає японський або чеський бісер, Оксана ж купує французькі нитки DМС, які не втрачають свій колір і служать роками.

— Це захоплення не з дешевих. Найпростіший набір для вишивання чи то бісером, чи нитками коштує від 400 гривень, буває й до тисячі доходить. Ще додати оформлення готової роботи у рамку — і ось вам кругленька сума, — розповідає Оксана.

Оксана Спектор вкладає душу у кожну свою роботу Фото Анни Дерейчук

Крім спільного хобі у родини Спекторів і професія одна на двох — вони лікарі. Павло Юхимович працює лікарем-неврологом, Оксана Гнатівна десять років працювала лікарем на швидкій, згодом лікарем-ендоскопістом, а тепер вона поряд з чоловіком — реабілітолог у МСЕК.

Спектори жартують, що спільний медичний стаж у їхній сім’ї складає понад 200 років.

Окрім них самих, лікарями працюють й старший брат Павла з дружиною, та й батьки віддали медицині по 50 років.

Навіть познайомилися Оксана з Павлом на співбесіді при вступі у Івано-Франківський медінститут. А далі навчалися на одному курсі і закінчивши інститут, обоє по направленню приїхали в Старокостянтинів. Павло родом з Ямполя, а Оксана — з Калуша, проте за 35 років Старокостянтинів став для них рідним містом.

Вишиті бісером картини Павла Спектора

 

У подружжя двоє дітей — син Дмитро та донька Юля. Обоє вони уже дорослі, Дмитро військовий, Юля — вчитель англійської мови. Але вони творчі, як і батьки: Діма — малює, Юля — вишиває бісером, навіть зайняла друге місце на міжнародному творчому конкурсі в Словаччині, випустила дві книжки з віршами, а ще вона грає на скрипці та співає. Має подружжя трьох онучок.

Покажіть мені того чоловіка, який вишиває! — якось вигукнула продавець у магазині, де Оксана купляла для Павла нові схеми. А вони своє захоплення чимось незвичайним не вважають. Обоє із західної України, а там, як кажуть Спектори, вишиває кожна перша жінка і кожний другий чоловік.

Картини вишиті хрестиком Оксаною Спектор

 

Це як наркотик — кажуть Спектори, - варто лише почати і відірватися неможливо.

Буває вони засиджуються за вишиванням до ранку, а потім встають та йдуть на роботу.

Оксана Спектор обожнює вишивати тварин

 

Спектори вважають, що кожна людина повинна щось залишити після себе у житті. Вони щасливі від того, що їхні роботи стануть родинним скарбом.

За вишиванням Спектори проводять свої вечори Фото Анни Дерейчук

— Хтось проводить час за чаркою, хтось не може без цигарок, а я не можу без голки й бісеру. Дивак, правда? — щиро посміхається Павло, а дружина Оксана швидко показує ще кілька кращих робіт подружжя вишивальників.

Ще кілька картин Павла Спектора

 

Коментарі:

Останні новини