Відомого старокостянтинівського майстра-різьбяра Миколу Кравчука журналіст Starkon.city застав у його невеличкій майстерні. Він працював над елементами до іконостасу самчиківської церкви Святої Параскеви.
Різці і стаместки – увесь набір інструментів майстра. На різьбяра він не навчався, за плечима лише середня школа й технічне училище з обробки металу.
Дід Миколи був стельмахом – робив колись вози, сані, колеса. Батько, за фахом механізатор, умів виконувати столярні роботи. Сподобалася ця справа і Миколі. Захопився. Спочатку у хлопця був потяг до роботи з каменем, але каже – лише дерево відкрило йому душу.
Та окрім захоплення була праця на заводах Києва, Старокостянтинова, у лісгоспзасі, райспоживспілці. Довелося займатися індивідуальною діяльністю – виготовляти меблі. Микола знайшов себе тоді, коли виготовив перший іконостас для храму.
Іконостас Свято-Троїцького храму роботи Миколи Кравчука
Тепер таких, переважно у стилі українського бароко, є чимало. А крім них ще колони, кіоти, врата капітелії, рами до картин, дерев’яні скульптури. Зокрема, розп’яття, які можна побачити у Свято-Троїцькій церкві, монастирі, храмах Старокостянтинівського, Красилівського, Полонського та інших районів Хмельниччини й України.
І алтар, і всі дере'яні роботи для старовинного храму зроблені руками майстра
У складі бригади різьбярів старокостянтинівець Микола Кравчук реставрував Успенський собор Києво-Печерської лаври.
— Подібні майстри – велика рідкість, а у Миколи Васильовича такі золоті руки, - показуючи на іконостаси з листям та лозами, каже настоятель Свято-Троїцького храму отець Степан.
Лише після виходу на пенсію різьбяр зумів сповна віддатися творчості. Про процес роботи розповідає так: спочатку у заготовці з дерева бачить майбутній образ, малює ескіз, а у процесі різьблення з’являються нові рішення і відкидається зайве. Одним невірним рухом можна зіпсувати цілу фігуру.
Майстер за роботою
Каже – вчиться усе життя. Наприклад: доводиться глибше вивчити геометричні закони, бо без їх знання не виготовити правильного ескізу.
Майстер працює з різними породами дерев, але найбільше з липою, дубом, черешнею, горіхом.
Був період, пригадує Микола Кравчук, коли довелось виготовляти приклади до мисливських рушниць. Але в один час усвідомив - не може бути причетним до знарядь вбивств, навіть тварин, і відмовився від такої роботи.
— З роками я зрозумів, що людина відповідає і платить за усі свої діяння, — каже майстр.
