Ольга та Віктор Носенки
Вона була студенткою 2 курсу Дубенського коледжу РДГУ, а його в Дубно занесло відрядження.
Віктор поселився у сусідню секцію гуртожитку, де мешкала Ольга. Ось яку історію вона щиро розповіла для читачів Starkon.city.
- В один з вихідних днів у сусідки по кімнаті піднялась температура. Ну, звичайно, тоді ми, студенти, збивали температуру оцетом, але і його в нас не знайшлося. Вирішили позичити у сусідів, а там ВІН!
Його посмішка затьмарила мій розум, я навіть забула за чим прийшла. Ніхто і уявити не міг, що ми будемо разом. Чесно кажучи, я теж тоді думала, що в нього в кожному місті є дівчина. Тому перед тим, як розпочати наші стосунки, я... перевірила паспорт.
Розпочався найромантичніший період - квіти, ресторани, незабутні побачення. Та все швидко закінчилось, невдовзі Віктору потрібно було переїздити в інше місто.
І тут, я думаю, все, поїде і забуде, та ні, через тиждень приїхав, скучив! Так і провжувалось наше кохання: довгі розлуки, зустрічі. Я закінчила навчання, отримала постійну, хорошу роботу. Ще одним випробуванням стало проживання у різних містах. Та заради щастя потрібно чимось жертвувати. Кинула все і поїхали разом в Київську область, думали, будемо розвиватись, жити для себе, чогось наживати, та не так все склалося...
Я завагітніла, уже на 7 місяці ми приїхали до Старокостянтинова, на батьківщину Віктора. Прекрасне місто, вирішили лишитися саме тут, проживаємо з його чудовими батьками та виховуємо донечку.
Ви знаєте, 19 лютого буде 9 років, як ми разом, з них шостий в офіційному шлюбі. За спільне життя було багато недоброзичливців, які хотіли нас розлучити, та ми не тримаємо ні на кого образи, і вдячні за той досвід. Хочеться лише дати пораду парам - вірте та довіряйте лиш одне одному і ніколи нікого не слухайте. Кохайте та будьте коханими!
Я дуже вдячна Господу, що подарував мені такого чоловіка! З кожним роком ми ще більше цінуємо один одного, а кохання наше міцнішає, разом - ми сила. Люблю безмежно!
