Жителька села Іршик Ірина Данилівна Макарчук 12 червня святкує цілих 100 років.

У її оселі сьогодні збереться уся родина – дочка з сім’єю, 5 онуків, 8 правнуків, 3 праправнуки.

Який життєвий шлях пройшла жінка і у чому секрет її довголіття. Про це журналісти Starkon.city напередодні ювілею розпитали у онуки Ірини Данилівни Оксани Мельничук.

- До 95 років наша працьовита бабця ще поралася на городі, сьогодні здоров’я вже підводить.

Так починає розповідь про довгожительку онука Оксана, яка мешкає у Старокостянтинові, але часто буває у Іршиках, де живе мама разом з бабусею.

Про якісь особливі секрети, що допомогли Ірині Данилівні дожити до такого поважного віку, онука не знає. Каже, часто чула розповіді бабусі про голодні роки, які пережила у 1921, 1933, 1947.

- Вона взагалі зростала сиротою. Коли бабусі було 8 років, забрали батька, який потрапив під репресії. Мати після того прожила недовго, і дівчинка залишилася одна. Її забрали до інтернату, в якому пробула два роки. А далі втекла у рідне село, де жила з тіткою. Під час війни дівчину переслідували нацисти, хотіли забрати до Німеччини, але, на щастя, їй вдалося сховатися, - розповіла Оксана Мельничук.

А далі все життя - у рідному селі.

Працювала Ірина Данилівна багато і важко: у ланці, в полі, дояркою.

Народила доньку Лізу, а заміж так і не вийшла. Життя присвятила онукам: вигляділа-виховала усіх!

- Можливо, секрет нашої бабусі у її спокійному характері? Не чула, щоб вона підвищувала голос, нервувалася.

Бабуся ніколи не приймала таблеток. Правда-правда!

І лише один раз лежала у лікарні. А може, у тому, що все життя у селі, де чудова природа і натуральні продукти. І щодня, доки були сили, - у русі, у праці. Шкода, що зараз хворіє, дуже хочеться, щоб наша рідна довгожителька ще пожила! Її світла посмішка так зігріває! - ділиться думками онука Ірини Данилівни.

Фото із сімейного архіву довгожительки

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися