Хто з нас у дитинстві не мріяв про польоти у небо, про освоєння безмежного космосу, про пошук планет?
Ще Костянтин Ціолковський стверджував: «Хоча Земля і є колискою людства, але не можна весь час жити у колисці». Ще один наш земляк, Сікорський, першим сконструював гелікоптер та підняв його в повітря.
Усім відоме ім’я льотчика – аса періоду Другої світової війни Івана Кожедуба. Цей перелік можна продовжувати. А сьогодні Антонівська «Мрія» залишається найбільшим вантажним літаком у світі з безліччю рекордів. У згаданих визначних особистостях мрія про небо розпочиналась у дитинстві, яка поступово втілювалась у реальність.
І хтозна, можливо, хтось із сьогоднішніх юних старокостянтинівців здійснить в майбутньому ще одне вагоме відкриття. А якщо і ні, то любов до неба у них залишиться на все життя. Бо бачать вони весь час польоти військових льотчиків, хтось походить із родин авіаторів і ще мають можливість займатись в авіамодельному гуртку, що працює у станції юних техніків, в приміщенні школи №7.
Цей гурток вже тривалий період веде Василь Сергійович Поліщук, з яким мали змогу поспілкуватись. Василь Поліщук закінчив восьму міську школу та Кам’янець – Подільське культпросвітнє училище. У свій час розпочав трудову діяльність в Старокостянтинівському Будинку піонерів, а продовжив - у гуртку авто- та авіамоделювання у Кам’янці-Подільському.
У Старокостянтинові улюблену справу продовжив у 1989 році зі створення клубу «Авангард», який розташувався у будинку №37 біля сьомої школи. Згадує добрим словом колишніх керівників гуртка Сергія Івановича Лендіна, Володимира Олександровича Гільова, Володимира Михайловича Чистякова.
За словами керівника, наразі в гуртку авіамоделювання учні конструюють, виготовляють та запускають у повітря вільнолітаючі, кордові та радіокеровані моделі літаків, беруть участь у змаганнях та конкурсах авіамодельного спорту.
Під час занять діти вчаться читати креслення, складати їх, розбиратися у конструкціях літаючих апаратів, аеродинаміці, механіці, метрології, електриці, знайомляться з основними напрямками розвитку авіаційної техніки.
- Це заняття не з примусу, а за бажанням. І це, мабуть, головне, - каже Василь Поліщук.
А ще розповідає, що зараз усім, у тому числі і гуртківцям, нормально працювати перешкоджає карантин. Однак потрібно призвичаїтись до подібних викликів. Раніше в Старокостянтинові проводилось чимало змагань, особливо в 90–і роки минулого століття. Тоді щороку на нашому центральному стадіоні у травні організовувались міжнародні змагання з авіамодельного спорту, а за містом – повітряні бої, бо там була зручна торф’яна місцевість. На базі клубу Старокостянтинова діяла обласна збірна команда з авіамоделювання.
- Ми побували у Кривому Розі, Донецьку, Харкові, Ялті та інших містах, здобували нагороди, - розповідає керівник гуртка.
Цьогоріч змагання з авіамоделізму відновились. 25 травня вони відбулися у Хмельницькому, там взяли участь п’ятеро активних гуртківців: Михайло та Іван Остап’юки, школа №8, Ігор Кузьменко, школа №1, Артем і Сергій Герасимчуки, школа №1
До речі, двигуни харківського виробництва для авіамоделей цінуються не лише у нас, а й за кордоном. Сьогодні усі деталі можна замовити по інтернету, але за власні кошти. Скажімо, один двигун коштує 300 доларів. А ще потрібен спирт, касторка, ефір. Останнього у вільному продажу немає. Щоб взяти участь у змаганнях, також доводиться шукати кошти, і, звісно, витрачати власні. Але тих, хто по справжньому закоханий в небо та авіамодельний спорт, не можуть зупинити ніякі перешкоди.
Василь Поліщук каже, що у гуртку мають можливість займатися учні з усіх міських шкіл. Гурток збирається тричі на тиждень, по дві години. Але справжні фанати ходять на заняття щодня. Найбільше - з сьомої школи, можливо, через близькість приміщення, у якому проходять заняття гуртка. Керівник вірить, що у новому навчальному році, зі зміною адреси місця розташування гуртка, який має "переїхати" у приміщення колишньої школи №5, відбудеться відродження колишніх добрих традицій.
Фахівці переконані в тому, що відродити авіаційну й ракетобудівну галузі в Україні реально. Піднімати ж її на нові етапи будуть сьогоднішні юнаки і дівчата. Бо потяг до підкорення космосу, неба зароджується і розвивається з дитячих мрій і у таких гуртках, як у Старокостянтинові.
