На робочому столі художниці в класній кімнаті стоїть ваза з квітами. Квіти Ганна Стецька дуже любить. Вона засушила їх ще восени, аби в такий спосіб зупинити час і довше милуватися ними. Художниця бере їх на урок — щоб діти малювали.
Автопортрет - початок осені
Зимовими вечорами згадую про свою вчительку – викладача Старокостянтинівської дитячої художньої школи Ганну Микитівну Стецьку. Вона навчила мене малювати. Нещодавно я прийшла до неї на урок. Згадала, як маленькою бігала навколо неї із листком паперу, на якому виводила свої перші лінії. Так сьогодні бігають навколо неї учні 1 класу художньої школи. Вона, як колись, привітно зустріла мене і розповіла про професію, без якої не уявляє своє життя.
За улюбленою справою.
Викладач художньої школи Ганна Стецька народилася у селі Великий Чернятин, що неподалік Старокостянтинова.
У шість років, пригадує Ганна, захворіла і довгий час лежала в лікарні. Батько приніс маленькій Ганні кольорові олівці.
Відтоді почала малювати. Першим її малюнком була баришня зі складеними руками. Потім, у школі таких дівчат вона навчила малювати усіх подружок. А далі художня уява розвивалась, і все нові і нові сюжети з’являлися на папері.
— Я ніколи не мріяла бути художником, – запевняє Ганна Стецька.
Так вийшло, що по закінченню дев’ятого класу дівчині показали оголошення про набір до училища прикладного мистецтва в Ужгороді. І вона, будучи 14-річною дівчиною, поїхала туди сама поступати.
— На той час я бачила поїзд лише вдруге в житті, уявляєте? – розповідає педагог.
У неї усе вийшло, вона вступила, успішно закінчила навчання, отримала професію художник по кераміці. І поїхала на практику, а потім ще рік відпрацювала на керамічному заводі в Костянтинівці на Донеччині. Потім повернулася на Старокостянтинівщину. Ганна влаштувалася завідувачем бібліотекою у селі і мала уроки образотворчого мистецтва у школі.
Ганна Стецька виховує нове покоління художників
У 1972 році у Старокостянтинові відкрили дитячу художню школу. Туди запросили працювати молоду дівчину. Тоді у школі не було ні планів, ні програм. А замість мольбертів використовували стільчики з покладеними на них дощечками.
Уже 45 років Ганна Микитівна навчає дітей переносити краєвиди, пейзажі, натюрморти, композиції на малюнок. Люблять свою вчительку діти, а вона - їх. Вона вкладає у свої уроки максимум сили, енергії, натхнення та праці. Зацікавлює дітей розповідями, навчає їх бачити прекрасне навколо себе, виховує у них естетичні смаки.
Підготовка до виставки дипломних робіт випускниками школи - 2017 рік.
Ганна Стецька викладає в художній школі по чотири уроки чотири рази на тиждень. Починаються вони о 15-й годині, закінчуються о 18.20. Проте прийти до школи потрібно раніше, щоб підготуватися до уроку.
Художниця любить пильно розглядати дитячі роботи.
Отримує за свою роботу в місяць чотири тисячі гривень. Ганна Микитівна каже, що якби їй запропонували прожити життя заново, вона також стала б педагогом. Бо найбільше за все любить дітей.
Між тим Ганна Стецька займається самоосвітою, удосконалює свої фахові знання, підвищує професійний рівень. Виставляє власні роботи на різноманітних міських виставках. Були її роботи в Хмельницькому і в Болгарії. Ганна Микитівна тричі відзначена грамотою Міністерства культури України. Її учні перемагали у Всеукраїнських конкурсах, зокрема, популярних Шевченківському та «Сузір’я талантів». Перемог у обласних конкурсах її учнів і не перерахувати.
Надія Дзюм - учасниця конкурсу "Сузір'я талантів" з педагогом на виставці в Києві
Ганна Стецька має більше 200 випускників. З них більше 60 – закінчили художні навчальні заклади. Серед її учнів є і члени національної спілки художників України – Олександр Вербич, Юрій Козяр, член національної спілки народних майстрів, заслужений майстер - Петро Шевчук. Деякі її учні відомі у Старокостянтинові і за його межами - художники та викладачі. Знають старокостянтинівці Стаса Маєвського, Віктора Горохівського, Валерія Скалку, Анну Шапіро, Аллу Харчук, Юлію Маєвську та інших. А Наталія Петрук і Лілія Кондратюк викладають в художній школі. Є й ті, які працюють художниками, архітекторами, реставраторами в інших країнах.
А її учень Сергій Остапчук пише картини, колір яких відображає приховані тексти. Придивляєшся ближче - бачиш текст, на відстані – з’являються ноти, які підходять до теми композиції. Словом, у його роботах дуже складні сюжети. І таких картин у нього багато.
Був час, коли Ганна Стецька пішла зі школи. Згодом повернулася і знову пішла працювати в художню школу. Бо без цієї роботи просто не уявляє свого життя.
Дитячі роботи можна побачити на виставці в приміщенні міської ради
На столі, на шафах стоять картини, повсюди квіти у класній кімнаті… Зараз вони сухі, але розмаїття їх кольорів вражає. Звичайно, в теплу пору їх змінюють пахучі і живі. Ганна Стецька захоплюється вирощуванням квітів та збиранням лікарських трав. Говорить, що з природи черпає натхнення. А ще розповіла, що дуже любить вирощувати помідори. Їздить до старої батьківської хати у село, де й висаджує городину та квіти. А не так давно до неї в селі прибилось невеличке собаченя, тому зараз доводиться хоч двічі на тиждень їздити його годувати.
- Як подумаю, що воно там одне, голодне, не можу всидіти вдома, – розповідає педагог.
Ганна Микитівна з улюбленими учнями
Ганна Стецька мріє, щоб у Старокостянтинові відкрили дитячу виставкову залу. Вважає, що така потрібна місту. Там можна було б виставляти дитячі роботи, картини вчителів, художників міста. Роботи її вихованців можна побачити в приміщенні міської ради, управління соціального захисту, на виставках, що проходять на різних міських заходах. Мистецтво потрібно розвивати, навчати цьому дітей, тоді і світ навколо стане яскравішим.
