У кабінеті районного лікаря—нарколога Ярослава Леника є серія малюнків, на яких зображено чотири стадії розвитку алкоголізму. На малюнках — свині. На третьому зображенні свиня лежить в калюжі, а на четвертому її несуть в домовині. Ось така жорстока реальність пияцтва. Воно розпочинається зі свят, дружніх посиденьок, а закінчується психічними розладами та смертю. Ці малюнки написав сам Ярослав Михайлович, бо крім основної лікарської діяльності, має ще хист до малювання.
На посаді районного лікаря—нарколога Ярослав Леник працює вже тридцять років, тож може порівняти статистичні дані стосовно цих захворювань колись і тепер. Каже, на початку роботи фіксувалось 2 — 4 випадки захворюваності на алкоголізм у рік, а зараз — 30 − 40.
За 9 місяців 2018 року на диспансерному обліку у наркокабінеті перебуває 1028 осіб. Вони звернулись за допомогою та у більшості пройшли стаціонарне лікування.
— Відрадно, що за цей період зменшилась кількість ускладнень на алкогольні психози, відомі ще під назвою «біла гарячка». Таких натепер є 20. Усі пацієнти госпіталізовані у відділення Скаржинецької лікарні, — розповідає Ярослав Леник.
Але як не стати алкоголіком? Лікар упевнений: чим раніше звернутися за медичною допомогою, тим кращих результатів можна досягти.
— Зрозумійте, алкоголізм — не лише медична, а й соціальна проблема. Тут більше значення має відношення до проблеми сім’ї хворого, профілактична робота, дії правоохоронних органів. Хоча в кінцевому підсумку усе залежить від самої людини, — ділиться лікар.
Ми запитали у лікаря про підлітковий алкоголізм. Ярослав Леник каже, що за 30 років роботи з таким діагнозом у Старокостянтинові не було жодного випадку.
— Звичайно, траплялося, що підлітки, які час від часу вживали алкоголь, перебували на профілактичному обліку, але у них здебільшого переважає побутове пияцтво і немає виражених сиптомів хронічного алкоголізму.
Проте, Ярослав Леник запевняє, що й від невеликих доз випитого люди стають агресивними і непередбаченими.
— Найбільше це проявляється саме у підлітків. Тому читаю в школах лекції про алкоголізм та наркоманію, їх шкідливість для власного здоров'я та суспільства в цілому, — розповідає лікар.
У останні роки з'явилося таке поняття як посттравматичний стресовий розлад і депресивний стан в учасників АТО. А як результат: військовослужбовці, які воювали на сході, вживають алкоголь, наркотичні речовини.
Лікар розповідає, що не менш тривожною є нині така проблема як наркоманія.
— Якщо для розвитку алкоголізму потрібно кілька років, то для наркоманії достатньо лише кілька місяців. Причому наркомани живуть не більше 20 років.
За 9 місяців 2018 року на обліку наркологічного кабінету центральної районної лікарні перебувають 47 осіб з діагнозом наркоманія, троє з них померло.
Проте лікар упевнений: щоб мати більш — менш реальну картину із захворюваності на алкоголізм та наркоманію, необхідно офіційні дані множити в рази. До речі, Хмельницька область на сьогодні лідирує за розповсюдженням наркотиків серед областей Західного регіону.
Але лікар-нарколог каже, що якісні алкогольні напої, в допустимих медичних дозах, не є шкідливими.
— Проте ключове слово тут — допустимі дози. Всесвітня організація охорони здоров'я визнала, що для здорової дорослої людини безпечна доза алкоголю у день складає 50 мілілітрів спирту. У жінок ця доза має бути в два рази менша, ніж у чоловіків. Але, зважайте, що кожен день з цим експерементувати не можна, бо людський організм - індивідуальний.
І ніяких допустимих доз не існує щодо наркотиків, — каже Ярослав Леник.
Фото Василя Дацюка
