27 вересня в Україні відзначили День працівників дошкільної освіти. А напередодні свята Подяку Міністерства освіти та науки України отримала завідувачка Старокостянтинівського дошкільного навчального закладу №7 «Золотий ключик» Людмила Городова. Журналістам вдалося побувати у дитячому садочку і поспілкуватися з Людмилою Олександрівною.
Коли домовлялися із Людмилою Городовою про інтерв’ю, думали, що за годину отримаємо відповіді на питання, які цікавлять, і на тому все. Проте коли почали спілкуватися з педагогом про її роботу, зрозуміли: про дітей, колег, наставників, друзів, рідних Людмила Олександрівна може розповідати не годину і не дві.
У неї горять очі, коли говорить про улюблену роботу. Без упину розказує про колег та їх досягнення, про маленьких улюблених бешкетників. Завідувачку цікавить усе, що стосується її дівчат, так лагідно впродовж розмови вона називає своїх колег. Каже, що для неї важливо аби люди йшли на роботу із задоволенням, тому і намагається створити у закладі комфортні умови як для працівників, так і для вихованців.
- ділиться Людмила Олександрівна і додає. - У садочку має бути чисто і затишно, як вдома, тоді і йти сюди будуть із задоволенням.
Для мене особисто садочок пахне маминими пиріжками та квітне улюбленими квітами
Навесні на території закладу ми висаджуємо петунії, а осінню тут квітнуть хризантеми. Я прихильник теорії чистоти, тому у нашому закладі чистота розпочинається із воріт садочка. І в цьому питанні я можу повністю покластися на сторожів та двірників. Саме завдяки їм наша територія завжди чиста: пострижені кущі, вчасно скошена трава, доглянуті квітники.
Осінь по-справжньому багата на події для завідувачки закладу. 25 років тому, у жовтні 1996 року, Людмила Городова вперше переступила поріг дошкільного закладу «Золотий ключик», закінчивши з відзнакою Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут. А вже у 2004 році її призначили на посаду завідувачки.
- Я завжди мріяла бути педагогом і саме дошкільником. Тому навчання в інституті для мене було цікавим та захоплюючим. Уже після 4 курсу я викладала у студентів-заочників, тож коли прийшла на роботу, то особливого хвилювання не відчувала. Розпочала працювати у садочку логопедом, була головою профкому.
Мені було всього 28 років, коли тодішній начальник управління освіти Надія Щербань призначила мене керівником дошкільного закладу. Ось тут, звичайно, був страх, що не справлюсь.
Перші місяці на посаді керівника, я, можна сказати, жила на роботі, мені здавалось, що я нічого не встигаю.
Але мені дуже пощастило, що у той час я мала чудових мудрих наставників: Галину Демидас, Галину Гусарчук та Лідію Бойко. Це ті люди, на яких я рівнялась, у яких вчилась бути справжнім педагогом та керівником.
А ще справжньою підтримкою для Людмили Олександрівни тоді і сьогодні є її сім’я. Вони тил для цієї тендітної, але такої сильної, мужньої, мудрої жінки.
Людмила Олександрівна має не одну нагороду виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, у 2011 році була занесена на дошку пошани «Кращі люди Поділля», а ось тепер і Подяка Міністерства освіти та науки України. Але працює вона не заради нагород. Каже, що вони лише вимагають ще більшої відповідальності та концентрації для вирішення нових завдань.
Я нагороду отримую не за власні, особисті заслуги – це робота усього колективу.
Завжди кажу колегам, що кожен з нас гвинтик великого механізму і коли хоча б один випадає, то і робота, відповідно гальмується. Тому я напевне знаю, що маю надійну підтримку та допомогу в особі усього колективу «Золотого ключика».
Робочий день завідувачки закладом розпочинається та закінчується обходом території та груп.
- Мені важливо знати скільки дітей прийшло, з яким настроєм, як адаптуються та почуваються новенькі. Живе спілкування з людьми, бажання побачити їх настрій, обличчя дітей дають мені позитивний заряд на увесь день. І саме мамина молитва, сім’я і робота у важкий для мене рік стали рятувальною соломинкою.
Людмила Олександрівна на робочому місці доти, доки із садочка не забрали останню дитину та не розійшлись вихователі. Каже, що свою зміну передає сторожу. А вдома, після роботи, ще впродовж години-півтори в очікуванні. За цей час колеги та дітки разом з батьками встигають дістатися додому і вже приймаються за щоденні сімейні клопоти. Ось тоді Людмила Олександрівна по-справжньому завершує робочий день.
Видихнути з полегшенням я можу після 19 години, хоча офіційно мій робочий день завершується значно раніше.
Про роботу та досягнення своїх педагогів завідувачка розповідає з гордістю. Їх праці друкують у професійних журналах, вони беруть участь у різних семінарах, навчаннях, тренінгах.
- Я завжди кажу дівчатам, що день потрібно розпочинати із посмішки. Саме так вони мають зустрічати діток вранці: з посмішкою та відкритими обіймами. Бо що то за вихователь, котрий не приголубить дитину, не обійме, не поцілує.
Наші педагоги знають своїх вихованців, напевне, вже краще за батьків. Знають як кого заколихати, яку зачіска зробити, чим здивувати і як заспокоїти.
Людмила Олександрівна називає садочок родинним закладом. Каже, хто привів сюди першу дитину, той приведе і другу, і третю, а згодом і онуків. Сюди уже й на роботу йдуть самі вихованці садочка.
- Справжній керівник має вміти сказати вибач і дякую – цьому мене навчила Галина Федорівна Демидас і цим постулатом я керуюсь у своїй роботі, - ділиться Людмила Олександрівна і додає. Перш за все, має бути людяність у стосунках. В роботі буває всякого, але важливо залишатись людьми. Я вимоглива в роботі до колег, але перш за все я вимоглива до себе. Знаю, що лише власним прикладом можу показати, як має бути, а тоді вимагати.
Найвідповідальніше - зберегти, зміцнити та розвинути матеріальну базу закладу.
- Я вдячна міському голові Миколі Мельничуку, начальнику управління освіти Анатолію Пасічнику та батькам наших вихованців, які допомагають нам у проведенні ремонтних робіт у групах, на території ДНЗ, створюють затишок та комфорт для наших дітей.
Наразі дошкільний заклад бере участь у проекті з надання гуманітарної допомоги командуванням збройних сил США. В рамках даного проекту зробили утеплення садочка та облаштували багатофункціональне приміщення для хореографічних та фізкультурних занять та кабінет англійської мови. Заклад розфарбували у яскраві кольори веселки і він вабить малечу та радує око дорослих. А утеплений фасад уже сьогодні показав свою ефективність. Але про це ми розповімо трохи згодом.
