Пройтися туристичним маршрутом брам Рівненської, Волинської та Хмельницької областей стане можливим онлайн завдяки проєкту "Волинські барбакани". Культурно-туристичний маршрут “Волинські барбакани” — це новий туристичний продукт, що базується на архітектурній спадщині Волині. Аби ці пам'ятки архітектури зробити віртуальними, організатори витратили на цей проєкт більше восьмисот тисяч гривень. "Волинські барбакани" відтворили якою була в'їзна брама Старокостянтинівського замку в XVI столітті, коли надбрамну вежу збудував князь Василь-Костянтин Острозький. І хоч не збереглося старих зображень брами, але за аналогом з іншими оборонними барбаканами князів Острозьких відтворили й аттик над вежею.
Ось яка вона виглядала
Увесь замковий комплекс міста Старокостянтинова був збудований в 90-х роках XVI ст. на місці с. Колищенці. Місто спочатку мало назву Костянтинів в честь засновника князя Василя-Костянтина Острозького, пізніше перейменоване у Старокостянтинів. Під час заснування міста князь Острозький домігся у польського короля статусу Магдебурського права. У місто вело троє воріт: Львівські, Старицькі та Меджибожські. Старицькі розміщувалися на річці Ікопоть, а Меджибожські — на річці Случ в бік Меджибожа. Перед валом був викопаний рів, який поєднував між собою річки. Кам'яний замок був збудований у місці злиття річок. У західній частині замку замість оборонного муру знаходились господарські будівлі. На території замку знаходиться домова Троїцька церква, збудована з каменю. При будівництві замку особливу увагу було приділено найважливішому компоненту будь-якої оборонної системи – в’їзній брамі.
Завдяки довговічному матеріалу (камінь-вапняк) єдина замкова брама укріплень збереглася донині. В «Інвентарях» щодо неї наведено досить скупі відомості: «Брама мурована, у котрій ворота дерев'яні, подвійні, на цапфах залізних, з куною залізною, колодка з ключем...
При брамі кімната мурована, до неї двері на завісах, піч кахльова зелена, коминок мурований, вікон двоє з блонами (шибками) скляними, віконниці на завісах залізних».
З матеріалів проведеного 1930 р. обстеження дізнаємося, що в той час другий ярус брами досить добре зберігся; будівлю було перекрито чотирисхилим дахом, критим бляхою. «Над брамою стоїть двоповерхова башта..., на другому поверсі з чільного боку два вікна квадратної форми, з внутрішнього – три таких само вікна, у стіні, що праворуч від в’їзду, – два, а в стіні, що ліворуч – одне. На чільній стіні між вікнами й побіч від них – потрійні пілястри тосканського ордера».
Обстеження, проведене наприкінці 60-х років, доповнює відомості про браму замку в Старокостянтинові. Вона квадратна в плані (10,8х10,7 м), первісно двоярусна, повністю зберігся нижній ярус та нижня частина стін верхнього ярусу, даху на будівлі немає.
Проїзд на замкове подвір’я перекрито кам’яним циліндричним склепінням з розпалубками. Приміщення для варти біля бічного фасаду в’їзної брами, про яке згадується в обох цитованих інвентарях, зараз напівзруйноване. Хвіртка для пішоходів розміщувалася на фасадній стіні цього приміщення й дістатися у проїзд, котрий вів на замкове подвір’я, можна було лише пройшовши повз варту. Прямокутна ніша на лицевій поверхні фасаду брами глибиною 16 см, в яку вписано напівциркульну арку проїзду, свідчить про те, що перед в’їзною брамою замку в давнину існував міст з підйомною ланкою, перекинутий через оборонний рів до воріт. На лицевій поверхні мурування над кам’яною аркою проїзду добре видно закладені цеглою отвори, крізь які проходили ланцюги, котрі за допомогою системи блоків підіймали та опускали цю ланку. Місце двох округлих отворів у дерев’яному брусі, горизонтально закладеному в мурування зсередини над кам'яною аркою проїзду, свідчить, що підйомне пристосування знаходилося на другому ярусі в'їзної брами.
Брама замку в Старокостянтинові не мала додаткових захисних елементів (герсів, машикулів над проїздом, стрільниць). Портал, утворений кам’яними пілястрами тосканського ордера з розвинутими базами, який обрамлює арку проїзду, надає головному фасаду в'їзної брами урочистості. Значною мірою позбавляє браму суворості, притаманної оборонним спорудам попереднього періоду.
Відсутність сьогодні типового парадного аттику, який був притаманний всім спорудам князівства Острозького, лише переконує, що він там був у XVII столітті, але пізніше з різних причин був розібраний, а вежу перекрили чотирискатним дахом.
За матеріалами сайту barabaka.org
