У салоні краси готелю «Случ» людно. Світлана Тишко чаклує над стрижкою чергового клієнта. Розмовляти часу немає. Відповідати на питання їй доводиться у коротких перервах між роботою. Тому спілкування з перукаркою про життя та саму професію виходить довгим.
Ще навчаючись у школі, Світлана любила підстригати рідних та робити зачіски подругам. Але каже, що це було просто захоплення, і не більше.
Після закінчення шостої школи вона вступила до Новочорторийського державного аграрного технікуму, звідки вийшла технологом-економістом. Навіть пропрацювала чотири роки на місцевому цукрозаводі.
Після перукарських курсів, майстер-класів у Хмельницькому Світлана Тишко без жалю змінила свою професію і прийшла до готелю «Случ» — на своє перше робоче місце.
Перукарем 36-річна Світлана працює уже вісім років. За цей час її перші маленькі клієнти стали юнаками, жінки кільканадцять разів змінювали колір волосся та зачіски. Для багатьох Світлана стала незмінним майстром.
Cьогодні у місті чимало перукарень та салонів краси, конкуренція висока, але Світлана каже, що від хорошого перукаря люди не підуть до іншого.
Перукар за роботою
— Особливо багато клієнтів маю в періоди випускних в школах і починаючи з весни, коли у місті більше весіль та інших урочистих подій. А в середньому у день обслуговую до 30 чоловік, — розповідає майстер.
Щоб мати довіру клієнтів, потрібно бути трішки психологом, вгадати настрій людини, знати її смаки та уподобання.
— Це, — каже перукар, — нелегко, бо весь час на ногах, а крім того потрібна постійна увага та зосередженність.
І згадує випадок, коли один чоловік був здивований тим, що, підстригаючи, вона дивилась йому просто у вічі. Світлана пояснює — це вже інтуїція та набутий автоматизм в руках.
Від роботи вона має втому, але каже, вона приємна, бо окрім задоволення приносить і матеріальний достаток. Світлана переконана - перукарській справі вчитися потрібно все життя, адже час диктує нові стилі й тенденції у моді.
Робота у житті Світлани займає багато місця. Але найперше це сім’я — чоловік Юрій, з яким вони разом уже 18 років та донька Юлія.
Цього року Юля закінчує школу, вона добре навчається, займається спортом, мріє вступити до військового вузу та стати офіцером армії.
— Це, мабуть, їй від Юрія передалося. Як я хвилювалася, коли чоловік був у АТО... Нікому не бажаю розлук і чекань, — розповідає Світлана.
Хоча часу у перукаря обмаль, а сімейних клопотів, як і у кожної жінки, вистачає, Світлана має ще одне захоплення — в’язання гачком. До речі, сукня, у якій вона на фото — її робота. От тільки втома та брак часу не дають можливості займатись в’язанням стільки, скільки б їй хотілося. А ще вона любить слухати музику Скрябіна, каже, їй взагалі близька його громадянська позиція.
Далі кілька фото з особистого альбому перукарки Світлани Тишко:
