Уже дев’ять років Ольга Борнфлет живе у Німеччині. До містечка Роттваль на півдні європейської країни тендітну дівчину зі Старокостянтинова покликало кохання, зворушлива історія якого стала темою одного з перших матеріалів сайту Starkon.city.
Завдяки зустрічі з Томасом Борнфлетом у житті Ольги змінилося усе, а найбільшим дивом стало народження їхньої донечки Шарлен. Тепер дівчинці сім років, а старшому сину Сашку, який приїхав до Нічеччини маленьким хлопчиком – 15.
Днями батьки Ольги, які живуть у Старокостянтинові, поділилися з журналістами чудовою новиною: статтю про Ольгу та її талант надрукували у відомій регіональній німецькій газеті. І тепер старокостянтинівчанка у Роттвалі місцева знаменитість – її упізнають на вулицях. Чим прославилася наша землячка – розповідаємо далі.
«Ці торти настільки красиві, що їх шкода їсти: Солодощі Ольги Борнфлет – це справжні художні твори. У грудні вона здійснила свою мрію і відкрила в Роттвейлі мануфакту тортів "Sharli"- такими словами розпочинається стаття у газеті Schwarzwälder Bote (Шварцвальдський курьер).
А журналістам нашого сайту вдалося поспілкуватися з Олею телефоном і довідатися усі деталі.
Як Ользі вдалося відкрити у Німеччині свою власну справу, що спонукало старокостянтинівчанку з освітою Львівського політеху створювати унікальні торти?
Розпочалося все під час пандемії. До локдауну жінка багато працювала, спробувала себе у різних спеціальностях, бо каже, одразу хапалася за будь-яку роботу, щоб реалізувати себе в новій країні та заробити для сім’ї. А під час карантину Ольга зупинилася, присвятила більше часу рідним і згадала про своє захоплення дитинства. Спочатку хотіла просто потішити дітей смаколиками, потім спекла перший ляльковий торт на день народження донечки, згодом обдарувала власною випічкою з декором рідню і знайомих, а далі до неї, щоб замовити унікальні солодощі, почали звертатися знайомі знайомих і друзі друзів.
Свої роботи Борнфлет постила у Instagram.
«Розкажи мені свою історію і я спечу з цього торт» – написала вона у статусі і почала викладати фото своїх творінь.
Незвичайні торти одразу отримували величезну кількість лайків та позитивних відгуків.
- Це було моє перше визнання! - зізнається Ольга.
А невдовзі вона отримала повідомлення від керівництва відомих пекарень. Олю запрошували на навчання з подальшим працевлаштуванням. «Ми оцінили Ваш талант і хочемо бачити Вас у своїй команді» - йшлося у листі.
І хоча Ольга не пристала на ту пропозицію, бо багаточасовий режим роботи жінці з малою дитиною не підійшов, це надихнуло йти далі.
Разом з тим карантин дав можливість навчатися онлайн. Вона пройшла безліч інтернет-курсів та майстер-класів у маститих українських та європейських кулінарів. А між тим запити на випічку тортів почали надходити з Мюнхена, Штутгарта, Берліна.
Але у Німеччині без освіти кваліфікованого кондитера, статусу підприємця і облаштованого робочого місця робити торти на замовлення не можна,- розповідає Оля.
І вона почала шукати рішення. Порадившись з чоловіком, вирішила звернутися у так звану гандверську службу, де ведеться загальний облік майстрів, які отримують дозвіл на роботу після спеціального навчання. В Україні дівчина здобула вищу освіту у Львівському політехнічному університеті, закінчивши факультету зовнішньоекономічної діяльності. В Німеччині атестат Ольги визнали, тому надали можливість пройти тримісячні курси і скласти іспит з спеціалізації відомому кондитеру.
Екзаменувати її мав молодий популярний кондитер, але неочікувано він поїхав на роботу до Канади, і Ольга складала іспит кондитеру старої консервативної школи. Німець у досить солідному віці приїхав на екзамен з іншого міста зі своєю водою, бутербродами і був налаштований рішуче та скептично.
- Це тривало вісім годин, я мала усні, письмові та практичні завдання. Все було так серйозно, що коли я склала іспит, розплакалася від щастя! А з професором ми стали друзями! - емоційно розповідає старокостянтинівчанка.
А далі, гуляючи Роттвалем, Ольга з Томасом натрапили на старе приміщення, яке власники здавали в оренду. Згодом вони дізналися, що 400 років тому тут теж було кафе.
І хоча кімнати потребували роботи з нуля, подружжю усе підходило. Томас, який має будівельний бізнес, взявся за ремонт, а Оля натхненно творила декор.
- Я задумала ретро-стиль, таке собі чорно-біле вінтажне кіно, яке буде пахнути шоколадом, ваніллю, корицею, малиною і ще чимось смачним та затишним.
Вийшло неповторно просто і мило. У грудні підприємець відкрила мануфактуру тортів, де відвідувачі можуть розповісти про свою мрію, подію, почуття чи мету і отримати унікальний торт, який відповідатиме моменту. Крім того, у Ольги можна придбати прикраси та інші необхідні інгредієнти для солодощів і взяти урок для того, щоб самостійно спекти смаколик.
«Роттвайль - це старе місто, схоже на скриньку скарбів, і цю скарбницю поповнила казкова мануфактура тортів, де…вінтажне плюшеве ведмежа разом з його печерою - і все їстівне! Те, що Ольга Борнфлет створює у її мануфактурі тортів, абсолютне мистецтво. Кожен торт розповідає історію. І кожен торт - це ексклюзив»,- написали німецькі журналісти.
- Тепер я здаюся собі психотерапевтом! Не знала, що моя фраза про історію, з якої можна спекти торт, так припаде людям до душі. Тепер мої клієнти розповідають такі неймовірні історії, що може колись, у майбутньому, я напишу про це книгу, - каже Ольга.
А зараз їй доводиться багато працювати. Її солодкі творіння можуть важити від 2 до 10 кілограм. Це торти із найрізноманітнішими смаками, мотивами та навіть сюрпризами – наприклад, схованими романтичними листами та посланнями.
Удень я слухаю історії людей, а вночі печу!- сміється жінка і каже, що готова стояти на кухні доти, доки змодельовані фігурки не виглядатимуть ідеально.
- Знаєте, це те відчуття, коли мурахи по шкірі. Мені б лише все встигати, щоб залишався час на сім’ю, для найрідніших!
А рідні й самі загорілися смачною ідеєю та всіляко підтримують майстриню. Чоловік Томас після виходу статті у німецькій газеті так гордиться своєю тендітною дружиною, що готовий пітримувати її у найсміливіших ідеях.
Ідей у Ольги й справді багато. Вона мріє організовувати майстер-класи з випічки, наприклад, для мам та їх донечок.
Тепер у Ольги є безліч рецептів зі всього світу, за деякі вона заплатила немалі гроші, але серед усього цього надбання найцінніша серцю класика – сімейні рецепти із старокостянтинівського зошита в клітинку, наприклад торт «Старокиївський» від хрещеної, мамин «Наполеон», «Львівський сирник» бабусі та багато-багато інших.
- У дитинстві Оля любила господарювати на кухні, часто пекла млинці й печиво. Я не надто приділяла тому увагу. Думала, що це для жінки заняття звичайне. Лише тепер розумію, як важливо дати дитині не лише освіту, а й ремесло! – спілкуючись із журналістами Starkon.city, розповідає мама Ольги Надія.
Жінка з посмішкою згадує, як завезла маленьку доню у село до свекрухи, а згодом та жалілася: мовляв перевела мені Оля на пироги та тістечка всю сметану, та що там сметану, і вершки, і какао…
Тепер Ользі 38. Кохана дружина та мама реалізувала себе і від того стала ще щасливішою.
А чи любить сама солоденьке? Журналістам німецької газети зізналася: звичайно любить, але їй рідко щось залишається.
Добре, що такі солоді історії про успішних людей нашого міста мають продовження. А далі буде? Думаємо, обов’язково!
Фото: з особистого архіву Ольги Борнфлет
