Уже кілька днів у Старокостянтинові, як і у різних куточках України, споживачі відчули дефіцит кам’яної солі. Уже відучора у більшості магазинів були спустошені прилавки із сіллю. У пошуках продукту можна було обійти з десяток магазинів, але це не гарантувало, що вдасться її купити. Продавчині у багатьох магазинах уже на підвищених тонах відповідали про її відсутність, а в деяких завчасно заготовили таблички «солі немає».
Власники магазинів запевняють, що сіль буде і неварто створювати штучного ажіотажу. Якщо не українська, то закордонного виробництва сіль точно буде у продажі, - кажуть вони. Самі люди нагнітають ситуацію. Навіщо купувати по 10-15 пачок солі за раз? Цього ж запасу вистачить на рік, а той більше.
Ситуацію із постачанням солі та її перспективи прокоментував для freeradio Віктор Юрін, в.о.директора ДП «Артемсіль».
В Донецькій області через російську військову агресію понад місяць тому зупинилося ДП “Артемсіль” — найбільше в Європі підприємство з солевидобутку. Вже зараз дефіцит солі помітили й в усіх куточках країни.
За словами Віктора Юріна, підприємство зупинили ще у квітні, бо стало неможливо вивозити залізницею готову продукцію з Соледара.
- Нашу вузлову станцію “Сіль”, куди ми підтягували вагони зі своїх під’їзних шляхів, регулярно обстрілюють. “Артемсіль” в основному орієнтована на відвантаження продукції залізничним транспортом. Автомобільним транспортом ми можемо вивозити тільки незначну частину. Тому навіть за нормальних обставин нам потрібно відвантажувати видобуту сіль у щось (у залізничні вагони, — ред.) А якщо залізниця не працює, ми теж фактично не можемо, — каже в.о.директора держпідприємства.
Запас готової продукції з ДП “Артемсіль” вивезли ще у квітні. Все, що ми могли вивезти, ми вивезли — у торговельні мережі”, — каже Віктор Юрін.
На думку очільника підприємства, тепер Україні доведеться ввозити більше солі з-за кордону. З’явиться турецька, румунська сіль… Поки ведуться бої, доведеться заміщувати імпортованою.
Віктор Юрін вважає, що зупинку ДП “Артемсіль” відчують на собі й споживачі за кордоном.
- Ми були найбільшим підприємством з видобутку солі у Європі. Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія, — стверджує Віктор Юрін.
За його словами, імпортована сіль дорожча за соледарську не в рази.
- Якби й ми зараз продавали сіль, у нинішніх умовах, ми б теж стали дорожче її продавати, — каже він.
На думку Віктора Юріна, пластам кам’яної солі під землею нічого не загрожує.
- Загрожує лише тим об’єктам, які на поверхні. А те, що під землею, не зруйнується. Якщо, звісно, спеціально там щось не зробити. Підтоплень у нас немає. У нас немає водовідводу, це не як у вугільних шахтах”, — каже він.
А от талановиті українці у соцмережах уже створюють меми на тему дефіциту солі.
