Не помітити і не запам’ятати Наталю Гуцалюк важко. Уже зранку, відпускаючи товар покупцям магазину «Немирів», вона бажає їм: «Чудового дня, удачі у справах, терпіння...»
Старокостянтинівці чують від веселої продавчині побажання типу: «Спокійного вечора, смачної кави, любові від рідних людей...». І ще з десяток теплих слів.
Наталка різна, але завжди - позитивна.
У святкові дні побажань для клієнтів у Наталі ще більше. Але окрім того у свята вона змінює свій образ, одягаючи якусь невеличку стильну прикрасу. На Новий рік — це сережки у вигляді ялинки, а у день закоханих — у вигляді сердець.
Наталія каже, що любить змінювати зачіску, одяг, креативити і дивувати.
Наталка любить змінюватися та дивувати.
У facebook в Наталки Гуцалюк більше тисячі друзів, люди підписуються на її сторінку просто для того, щоб подивитися на фото. 36-річна жінка захоплюється фотографуванням, але найбільше фотографує... саму себе. Робить це мало не щодня, і таким чином, каже, що викликає у людей емоції.
Більше того, вона переконана — продавцем працює найперше тому, що їй необхідне постійне спілкування з людьми.
Продавчиня любить спілкуватися з людьми.
— Але ж люди бувають різними... — каже журналіст Starkon.city
— О, то я це в них і люблю! — цілком серйозно відповідає вона і додає — Найбільше я люблю, коли покупці не бездумно купують товар, а перебирають, докучають питаннями. Бо я й сама така, ніколи не купляю нічого відразу.
— Вистояти на ногах цілий день досить непросто...
— Так у мене ж класний графік: з 9 до 21 години, два дні дома, два дні на роботі. За вихідні можна відлежатися, зустрітися з друзями, погуляти, досхочу накататися на велосипеді зі своїм «Ніконом» і зробити безліч нових фото.
Улюблене заняття Наталки - фотографуватися.
— А як же домашні справи? Приходиш додому о 9 вечора, а там купа жіночої роботи.
— Приходжу додому, а на мене чекає смачна вечеря, яку приготували Макс та Маргоша.
У Наталки двоє дітей. Сину Максиму — 15, а доньці Маргариті — 11 років. Жінка каже: вони вміють готувати і взагалі досить самостійні. Окрім того, у них чимало своїх захоплень: Максим — баскетболіст, Маргоша у волейбольній команді 7 школи.
Діти Наталки - Макс та Маргоша - люди самостійні.
— У нас ніхто нікому не наступає на граблі, - усміхається Наталка.
— Але увечері ми обов’язково збираємося за столом, щоб на рівних розповісти один одному про те, як пройшов день. А якщо у когось є проблеми й труднощі, разом їх вирішуємо, бо так легше.
Щодо своєї професії, то тут Наталка Гуцалюк упевнена: продати можна все. Але потрібно пам’ятати: продавцями ніколи не можуть бути люди із слабкою нервовою психікою.
Наталка любить яскраві теплі кольори - і в одязі, і в душі.
— Клієнти бувають усілякими: комусь не потрібні копійки на здачу, а хтось їх рахує. Ми не однакові — з різними статками, вподобаннями, характерами, смішні, незадоволені, наївні, принципові, але тим і цікаві один одному. — каже Наталія, — тут головне, чи ти сам розумієш людей, чи маєш до них підхід, чи знаєш, як зробити так, щоб клієнт знову повернувся до магазину.
— До тебе повертаються?
— До мене? Звичайно, повертаються.
Наталія упевнена, що у професії продавця головне вірно розподілити час і навантаження.
Рожеві окуляри - незмінний атрибут стилю Наталїі.
— А зарплатні тобі вистачає?
— І зарплатні вистачає, та й чоловік, з яким розлучені, допомагає. А професія продавця мені дійсно подобається. По-суті, іншою я й не займалася. Скільки себе пам’ятаю, продавала, спочатку — на ринку, потім влаштувалася у магазин, «Немирів» — не перше місце моєї роботи, але тут я затрималася найдовше.
— Фішка з побажаннями клієнтам — це якийсь рекламний хід? — запитуємо далі.
— Та ні, якось само собою виходить.
Наталія розповідає, що в магазині завжди трапляються якісь кумедні випадки: хтось забув товар, хтось коробку з «Нової пошти», хтось купляє пиво, а діти плачуть і просять цукерок...
— І тоді ти даєш поради батькам, як зробити так, щоб дитина не плакала?
— Ні, що ви, я ніколи нікому не даю порад. Просто купляю малюкам цукерки. А ось на днях прийшов один чоловік. В очах — повна розгубленість.
Виявляється, дружина дала список, що купити на стіл до дня народження, а він його загубив. Довелося разом з ним складати меню і робити закупи. До речі, ми майже ні в чому не помилилися.
Просто живу... Так написала Наталка про себе у facebook.
— А плани на майбутнє? Думаєш про те, щоб зайнятися фотографуванням професійно?
— Десь в глибині душі цього хочеться. Але я не загадую на далеко. Головне — насолоджуватися життям, бачити щасливі очі дітей, мами, сестрички, друзів, знати, що твій день вдався і сподіватися, що завтра буде ще краще.
Наталка з сестричкою Оксаною
— Але й у тебе бувають невдачі, поганий настрій, апатія?
— Так це завжди передумова для чогось хорошого! І я знаю, як все змінити: просто кличу друзів на каву, ми йдемо гуляти містом чи їдемо кататися на велосипедах. Беру участь у велопробігах, люблю подорожувати, хоча далі України ще ніде не бувала, і, звичайно, фотографую та фотографуюся.
Зі своїм "Ніконом" Наталка не розлучається.
— Тобто рожеві окуляри нам зняти з тебе не вдасться?
— Так я їх навмисне одягаю. Вони — частина мого стилю. І гарного вам дня, і доброго настрою, а ще —терпіння, любові, та удачі!
