Кожна людина має на землі якесь призначення, якого ніхто інший за неї не сповнить. Подібно кожен народ сповнює свою неповторну історичну місію на землі. З погляду історії місто Старокостянтинів є унікальним у своєму роді.
До Дня народження міста фахівці «Старокостянтинівського історико-краєзнавчий музей» підготували цікаву розповідь про історію древнього княжого міста.
Територія, на якій розташований Старокостянтинів своїми коріннями сягає в глибину віків. Деякі відомості про місцеві слов’янські поселення датуються ХІІ-ХІІ ст. під назвою Болохівщина. В самому центрі цих міст-городищ, на території сучасного Старокостянтинівського краю існували болохівські міста Губин, Кобудь (Ікобудь), Чернятин, Остропіль. Городище Кобудь побудоване на річці Ікопоть. В ХІІ ст. воно було містом і місцем де пришвартовувались човни торгівельників. У ХІІ-ХШ ст. стародавнє Болохівське князівство вирізнялось багатими водними шляхами, які довгий час слугували руху кочівників на захід до Дунаю і до меж Візантії. Вони були зручними торгівельними водними магістралями для тодішніх купців. Тому і ціла місцевість отримала назву - Болохово, а літописні болохівські міста(городища), в тому числі Кобудь, були, як «порти» - пристані, як місця не тільки для відпочинку, а й торгівлі в них. Болохівська громада жила своїм життям і була незалежною.
Розпаду татарської орди, злиття Волині з Литовським князівством в с.ХІV ст., призвели до того, що на південному-сході Волині виступають нові господарі – великі княжата литовські: Острозькі, Заславські, Збаражські, які беруться за системну оборону краю, утворюють низки оборонних ліній: по річках верхньої Горині і по Хомору: на Горині Вишневець Вишневецьких, Ямпіль Беати Ілліної, Ляховці і Корниця Сенютів; на Хоморі Сульжин Острозьких; Лабунь Лабунських; Полонне Острозьких, відбудовується Чуднівський замок, засновується Красилівський. Забудовував Красилівський замок Костянтин Іванович Острозький (батько засновника нашого міста).
На території, яку займало давньоруське городище Кобудь, згодом виникло село Колищенці. яке з часом теж стало відомим торгівельним центром. Тобто, у ХVІ ст.. Старокостянтинів заснований не на пустому місці.
Місце для побудови міста князь К.К.Острозький вибрав не випадково: аби закрити вікно проходу татарських орд на Волині і Польщу і заснувати торгівельно-економічний центр на одному з відгалужень Чорного шляху по якому йшли торгові шляхи каравани на Західну Європу. Новозасноване місто Київського воєводи росло, сюди стікались жителі: шляхта, селяни, ремісники, торговельники. Село поступово почало отримувати риси міста. В документах за 1579 рік замість назви Колищенець, з’явилась назва Костянтинів. З розбудовою міста ця назва остаточно закріпилась за ним в 1582 році, коли, як свідчать документи «князь замок збудував і місто осадив Костянтиновом назвав».
Протягом ІІ пол. ХVІ ст.. у Південно - Східній Волині князями Острозькими засновано 9 нових міст. В інвентарях згадується 38 листів, виданих князями на осаду цих міст, їх розбудову, впорядкування, розвиток торгівлі та промислів у них. До останніх належали с.Колищенці, де згодом виросте одне з найбільших значних волинських міст ХVІ-ХVІІ ст.
В 2022 році відзначення 813-річчя древнього праміста Кобудя, попередника Старокостянтинова. Яскрава історія якого сприяла зародженню і заснуванню в ХУІ сторіччі на цьому ж місці нового міста «Старого Костянтина». Саме літописний Кобудь став міцним підґрунтям, на території якого в 1561 р. князь Костянтин Костянтинович Острозький започаткував місто нового зразка, місто-фортецю, надавши йому право самоврядування – Магдебурське право. Саме цьому місту випала честь за досить короткий час стати відомим економічним, торгівельним, культурним центром Волині і Поділля.
Продовжуючи традиції літописного Кобудя, Костянтинів - Старокостянтинів, на протязі віків, щоразу піднімається з диму буремних воєнних років, відбудовується з вогню і попелу. Старокостянтинову уже більше 460, але воно має риси вічно молодого, квітучого європейського міста. З часів незалежності України, Старокостянтинів, разом з усією країною, живе, розбудовується, розвивається, зміцнюючи своєю діяльністю нашу державу.
Фото: Oleksandr Demchuk
