Юлія та Сергій Григоруки уже п’ятнадцять років разом. Вони познайомилися у перший день весни, посеред вулиці, біля Торгівельного центру, що у Болгарському містечку.
Цю зустріч Юлія й досі називає подарунком долі, бо трапилася вона у День її народження.
— Ми розмовляли із знайомою, а Сергій просто підійшов, привітався і теж завів розмову. Слово за слово, недовга прогулянка містом, і ми вже обмінялися телефонами. Для мене це не було коханням з першого погляду, але довіра до цього усміхненого хлопця у серці таки оселилася, — розповідає Юлія.
А ось Сергій до зустрічі з майбутньою дружиною насправді готувався. Про дівчину, яка сподобалася, він дізнавався через спільних знайомих.
— Через два місяці він зізнався мені, що шукав нашої зустрічі, і багато що знав про моє життя, — каже Юля.
26-річний Сергій у той час вже працював юристом, а двадцятирічна Юлія навчалася на другому курсі університету. Згодом й вона отримала юридичну освіту. Каже, професія юриста досить непроста, але у неї завжди є з ким порадитися. Свого чоловіка, відомого у місті адвоката та завідувача юридичного відділу КП «Тепловик,» вона називає професіоналом. Сама ж Юлія працює юрист-консультом Старокостянтинівської ЖЕК.
За п’ятнадцять років бувало всякого. На кухні два юристи не раз сперечалися про закони та правові постулати.
— Наша сім’я тримається на довірі і коханні. Ми навчилися поступатися один одному, хоча у більшості випадків це робить таки Сергій, — посміхається жінка.
У сім’ї Григоруків зростають дві донечки — Софія і Танюша. Дівчатка знають, що у їхній родині завжди є місце подорожам, подарункам та приємним несподіванкам.
Своє кохання Григоруки підігрівають — подарунками на усі свята, романтичними вечерями удвох та неочікуваними сюрпризами.
— На все життя я запам’ятала один особливий подарунок від Сергія. На День Святого Валентина він написав мені вірша. Я перенесла фотокопію цієї поезії на м’яку подушку. Тепер слова Сергія, його почерк завжди перед очима! І знаєте: сьогодні я готова зізнатися своєму чоловіку у коханні. Сергію, я тебе люблю! — щиро каже Юля.
Фото з архіву сім'ї Григоруків
