Жителі Вовковинецької селищної територіальної громади на Хмельниччині мають амбітні плани для розвитку. Тут впроваджують екологічні проєкти, розвивають соціальне швейне підприємство й налагоджують зв’язки з міжнародними організаціями. Допомагає в цьому досвід, здобутий у проєктах, які тут починали до повномасштабної війни.
Одна з особливостей цієї громади полягає в тому, що місцеві активісти діють спільно з релігійною громадою Української греко-католицької церкви.
Які результати це дає та як допомагає громаді розвиватися, розказали її представники – Галина Стецюк, депутатка Вовковинецької селищної ради, і Павло Завіша, священник Української греко-католицької церкви.
Матеріал створено в межах проєкту “Перспективи сталого розвитку сільських територій”.
Децентралізація: громада зберегла всі школи та медичні заклади
Вовковинецька громада утворилася у 2021 році і разом з децентралізацією отримала нові можливості. Тепер вовковинчани самі вирішують, на що спрямувати кошти місцевого бюджету та які проєкти розвивати. Проте повної фінансової самостійності досягти поки не вдалося.
“У нас невелика громада. Якби ми лишилися в межах району, то не могли б ухвалювати жодних рішень, – говорить Галина Стецюк. – Усі питання про фінансування освіти, культури, медицини раніше розв’язувалися з району. Районна влада без згоди місцевих жителів закрила школи у двох селах – нібито через нестачу коштів. А нам вдалося зберегти всі навчальні заклади, заклади культури, фельдшерсько-акушерські пункти. Рішення ухвалюємо, як у родині”.
Позитивом реформи пані Галина називає те, що місцева рада стала розпорядником своїх коштів, а всі державні дотації та субвенції надходять напряму до місцевого бюджету.
Війна вплинула як на громадян, так і громаду загалом: покращилася співпраця і комунікація між місцевою владою, мешканцями та активістами. Це допомагає в реалізації нових проєктів.
Під час війни в громаді з'явилися нові лідери
До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в громаді працювали над стратегією розвитку. Після 24 лютого 2022 року пріоритетом стало волонтерство – у Вовковинцях і всіх населених пунктах громади відкрили волонтерські хаби та благодійні центри. У громаді з'явилися нові лідери. Переважно проявили себе ті, хто раніше не брав участі в громадському житті.
“За ці місяці ми побачили, хто є хто, – розповідає Галина Стецюк. – Якраз ті, хто позиціонували себе провідниками в мирний час, не проявили цих якостей у війні. Натомість мешканці, які раніше не брали участі в громадському житті, активізувалися: почали будувати захисні споруди, організовувати прийом переміщених осіб і брати на себе іншу відповідальність”.
Вовковинецька громада ще до повномасштабної війни активно співпрацювала з об'єднаннями та організаціями в Україні і за кордоном. Формат взаємодії змінили після 24 лютого 2022 року. Пріоритетними стали робота з внутрішньо переміщеними українцями та розвиток місцевого малого підприємництва.
“Ми пов'язані з іншими громадами через Українську освітню платформу, – розповідає Павло Завіша. – Час від часу бувають проєкти, які передбачають навчання чи зустрічі представників громад. Таким чином ми ділимося своїми ініціативами, досвідом їх реалізації та можемо порадитися одне з одним”.
Співпраця та сучасні проєкти змінили життя у Вовковинецькій громаді
Життя вовковинчан почало змінюватися з участю в проєкті “Перспективи сталого розвитку сільських територій”. Завдяки цьому місцеві жителі дізналися про шкоду від побутових відходів і навчилися сортувати сміття, а комунальне підприємство тепер здійснює централізований збір сміття.
Проєкт “Перспективи сталого розвитку сільських територій” підтримала й селищна рада. Завдяки “Карітас Україна” громада придбала контейнери для твердих побутових відходів.
“Ми маємо турбуватися про природу, дбайливо ставитися до довкілля, – говорить Павло Завіша. – На жаль, у багатьох людей не було цієї культури. Багато хто викидав сміття зі свого будинку на прилеглі території, просто за паркан, або відносив до зелених насаджень. Треба пояснювати жителям, що не можна так робити”.
Наступним кроком стало збільшення насаджень фруктових і вічнозелених дерев. За ініціативність отця Павла Завішу призначили екореферентом у церковній єпархії.
“Ми висаджували вічнозелені та плодові дерева, – говорить отець Павло. – Закладали сади з груш, яблунь і вишень, щоб люди згодом могли переробляти урожай фруктів. Особливо важливо це для тих, хто опинився в скрутному фінансовому становищі. За ініціативою нашої церкви заклали сади фундуків – не тільки в нашій області, а й по всій Україні”.
Завдяки співпраці з ГО “Екодія” в селах громади також перевірили якість питної води.
“Ми отримали реагенти та спеціальну валізу, за допомогою якої могли самостійно проводити аналіз, – каже отець Павло. – Результати представили на сесії і презентували на фейсбук-сторінці спільноти. Жителі населених пунктів, де проводили аналіз, були задоволені”.
Вовковинецька громада має ще один відомий екопроєкт – екосадибу в селі Згар. Тут вирощують корів і приймають гостей на фермі.
“Садиба розташована на невеликому хуторі. Її відкрила молода родина з Вінниці, – розповідає Галина Стецюк. – Їх захопило сільське життя, і вони організували фермерське господарство, розвивають туристичний напрям”.
Зараз в екосадибу на вихідні приїжджають сім’ї переселенців з дітьми – відпочивають, гуляють на природі та граються з тваринами. Зоотерапія допомагає малечі заспокоїтися, відволіктися, наповнює їх позитивними емоціями та приємними спогадами.
Громадським активістам також вдалося налагодити співпрацю з ЮНІСЕФ. Завдяки цьому жителі громади мали дозвілля влітку – тут працював кінотеатр просто неба, гуртки з миловаріння та туризму.
Зараз ініціативи активістів підтримує багато жителів Вовковинецької громади. Але так було не завжди.
“Коли ми лише стартували, то було важко, бо мало людей вірило в нас, – розповідає отець Павло. – Усе змінилося з приходом нової влади. На той час ми вже мали певний досвід роботи й реалізації проєктів. Нам пішли назустріч, бо побачили – ми працюємо для громади. Люди зрозуміли, що церква може бути рушієм розвитку”.
Кінотеатр просто неба у Вовковинецькій громаді
У громаді навчилися фінансувати свої проєкти самостійно
У Вовковинцях знайшли спосіб самостійно фінансувати свої проєкти – тут активісти, які входять у релігійну громаду, запускають власний швейний цех. Обладнання вдалося придбати завдяки участі в різних програмах.
“Ідея виникла в отця Павла кілька років тому, – розповідає Галина Стецюк. – Крок за кроком, і ми маємо обладнання – швейні машини, термопрес, оверлоки. Це підприємство приносить дохід для розвитку наших проєктів і громади. Частину прибутку ми спрямуємо на соціальні ініціативи”.
Також громаді вдалося створити культурно-освітній центр “КОЦик” (коцик – це тепла ковдра, ред.), у якому до повномасштабної війни в гуртках займалися діти.
“Це комфортне приміщення в центрі селища з усіма комунікаціями та ремонтом, – розповідає отець Павло. – Спочатку вихованців було п'ятеро, шестеро, а зараз уже двадцятеро”.
Амбіції та плани громади на майбутнє
Активісти громади вважають, що для успіху і фінансової незалежності потрібно відкривати більше соціальних підприємств, дбати про освіту дітей і підтримувати здорову атмосферу в громаді.
“Я думаю, нам вдасться реалізувати наші проєкти, – розповідає Галина Стецюк. – У громади з'являються нові пріоритети розвитку, на які раніше не звертали уваги, наприклад екологія. Важливим питанням буде реабілітація воїнів. І обов'язково – розвиток молоді, щоб не мала “совкового” виховання, як ми. Сподіваюся, це вдасться. Раніше ми багато чого робили за державні дотації і субвенції. Можливо, їх не буде, тож треба навчитися закривати фінансові питання самостійно. Це стане найбільшим викликом для громади, але ми впораємося”.
Авторка: Ірина Патлатюк
Фото: надані громадою
***
На території України проєкт “Перспективи сталого розвитку сільських територій” реалізується ГО “Екодія” разом з ГС “Українська мережа сільського розвитку” та ГО “Спілка сільського зеленого туризму України” у співпраці з Austausch e.V. і за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Проєкт реалізується:
Фінансова підтримка:
