Знаю Романа з шостого класу. Тоді він, як і тепер, провідував дідуся та бабусю, які проживають у Старокостянтинові в районі Заслучі.
Пройшли роки і уже в 2011 році Роман Трачук успішно закінчив міську школу номер вісім.
Найбільше часу приділяв біології та хімії, бо цікавився медициною. За результатами ЗНО став студентом Київського медичного університету імені Богомольця. Шість років наполегливої праці і Роман захищає фах загальної хірургії. Та зупинятися не планував. Ще три роки вдосконалював теоретичні знання та практичні навички у військово-медичній академії.
В складі медичної роти 95-ї десантно-штурмової бригади проходив службу спочатку у Житомирі, а пізніше на Сході України в ООС. Дика московська навала застала Романа у м.Торецьк Донецької області, де тоді дислокувалося управління бригади.
Сьогодні капітан Трачук - командир медичної роти
Роман розповідає, що медицина допомога пораненим складається з трьох рівнів.
Перший - коли після долікарської допомоги на передовій бійця доставляють до точки евакуації, за 2-3 км., де надається необхідна допомога. Другий рівень знаходиться ще за 4-6 км., де вже працюють лікарі медичної роти. І третій рівень, коли пораненого евакуюють до шпиталю.
Послухавши розповідь Романа, що днями побував у короткій відпустці, прийшов до усвідомлення: в умовах війни медицина є ще одним фактором боротьби. Як і на передовій, ніколи думати про символічний відпочинок, бо не знаєш чого чекати ще від рашистських загарбників. Адже втрат особового складу має бути якнайменше. Тим часом чимало вояків, відновлюючи здоров'я, чекають коли зможуть повернутися у стрій до побратимів.
Україна Переможе!
