Анастасії Шульц 16. Вона любить знімати та монтувати відео, захоплюється сучасними танцями та відвідує театральний гурток. Мріє виступити на великій сцені та побувати у Нью-Йорку. А кілька тижнів тому Анастасія стала «Міс Старокостянтинів».
Журналісти Starkon.city зустрілись з дівчиною і вона відповіла на наші питання.
— Настя, чого чекала від конкурсу і наскільки виправдались сподівання?
— Як на мене, цьогоріч конкурс вийшов на зовсім інший рівень, більш масштабніший. Коли ми вийшли на сцену, були справді здивовані — зал був заповнений вщент. В той момент з’явилося легке хвилювання, але я сама себе заспокоїла: потрібно бути впевненою, відкинути усі комплекси, вільно почуватися на сцені та отримувати задоволення від того, що роблю.
Взагалі на конкурс йшла, сподіваючись на перемогу. Проте оголошення результатів стало справжньою несподіванкою.
— Хто перший привітав тебе з перемогою?
— Зі мною за кулісами була моя подруга, котра допомагала мені переодягатися, готуватися до конкурсів. Саме вона першою і вибігла до мене на сцену та привітала з перемогою. А далі, звісно, рідні — мама, сестричка, тато. Вони навіть приготували для мене сюрприз — було дуже приємно.
У залі були однокласники, вони теж протягом конкурсу підтримували мене та ще одну однокласницю.
— Як ти зважилась на участь у конкурсі?
— Ще минулого року мама пропонувала брати участь у конкурсі «Міс Старокостянтинів», проте я так і не наважилась. А вже цього року мама таки наполягла, та й рідні, друзі підтримали мене. Я зовсім не шкодую про своє рішення. Це була гарна можливість перевірити себе на рівні з іншими.
— Настя, що було найважчим у підготовці до конкурсу?
— Встати о 10 годині ранку у свій єдиний вихідний (сміється). Взагалі намагалася ходити на усі тренування. В ютубі не один раз передивлялася минулорічний конкурс, звертала увагу на те, як поводитись у різних конкурсах. Дуже допомагали організатор конкурсу Богдан Макар та наш постановник усіх виходів Анна Свістунова. Вони постійно підтримували нас, підбадьорювали.
Я прийшла на конкурс тоді, коли тренування уже розпочалися, тож спочатку було трохи важко. А на сцені довелося навіть імпровізувати, але, здається, ніхто того і не помітив.
Взагалі мені дуже допомагала мама, здається, вона переживала більше, аніж я. Разом ми вибирали та замовляли через інтернет вечірню сукню, туфлі, аксесуари. Мама допомагала створювати усі образи, вдома ми їх обговорювали до найдрібніших деталей. Я щиро вдячна за їй підтримку.
— За кулісами виникали якісь непередбачувані ситуації?
— У нас перед першим виходом на сцену побилося дзеркало. Всі замовкли. Але хтось із дівчат крикнув: це ж на щастя! І всі розсміялися.
В одному із конкурсів я взагалі мало не пропустила свій вихід. А коли демонструвала танець у конкурсі талантів, то забула початок і вже на сцені імпровізувала.
— А як склалися стосунки з дівчатами, вдалося з кимось потоваришувати?
— Напруги, про яку часом розповідають на масштабних конкурсах, серед нас не було. На репетиціях я дізналася, що участь у конкурсі бере моя однокласниця і ще одна подруга. Ми усі завжди трималися разом, обговорювали шанси кожної з нас. Говорили про те, що кожна достойна звання «Міс Старокостянтинів». Проте, звичайно, хтось з кимось здружився більше, більше спілкувався. І навіть уже після конкурсу намагаємося не втрати одна одну з поля зору, підтримуємо спілкування хоча б навіть «лайками» у Інстаграм.
— Про що мріє «Міс Старокостянтинів», чого хоче досягти?
— Цьогоріч я закінчую Старокостянтинівську гімназію. А мрію про творчу професію — хочу спробувати себе у кіно або на телебаченні. Коли дивлюся фільми, завжди думаю: а якби я зіграла ту чи іншу роль, якби висловила емоції. Акторська кар’єра — це можливість прожити кілька життів, завжди різних та цікавих. Та мені здається, що найважче зіграти страх і лише справжні актори здатні передати ці емоції. Тому, напевне, я і обожнюю фільми жахів.
Ще в дитинстві я любила, щоб мене знімали на відео, хотіла бути у головних ролях. Колись навіть записала відеоінтерв’ю зі своєю бабусею. А тепер вдосконалююсь у цьому напрямку: навчилася знімати, монтувати. У школі відвідую театральний гурток.
Мама до певного часу відмовляла мене від акторської кар’єри. Вважає, що це несерйозна професія і варто мати більш прагматичну спеціальність. Але тепер навіть вона погодилась з моїми переконаннями. Мовляв, життя твоє — якщо хочеш, вчись на власних помилках, а ми підтримаємо тебе за будь-яких умов.
— Настя, ти отримала можливість поїхати на конкурс у Париж, які плани?
— Так, я маю сертифікат на конкурс краси у Франції. Більше ніяких деталей про цей конкурс поки не знаю. Звичайно, дуже хочу поїхати, батьки мене у цьому підтримують, але з упевненістю про участь у ньому не можу казати. Попереду ЗНО, і якщо конкурс співпаде у числах із шкільними екзаменами, то, на жаль, на конкурс я не поїду.
Фото Андрія Кушкового, з особистого архіву Анастасії Шульц
