Журналісти Starkon.city прийшли до пожежної частини на розі вулиць Миру і Острозького. Пожежник Олег Паламарчук розповів нам все про свою професію: що у ній найнебезпечнішого, що пожежники роблять, коли все спокійно, яку зарплату отримують та чому деякі погорільці не хочуть виходити з палаючих будинків.
Двадцять викликів на добу. Розпочиналося все нелегко
Олег провів невеличку екскурсію. З гаража на виклик можуть одночасно виїхати дві машини.
Пожежні машини наповнені водою, заправлені пальним. Поруч на стелажі складені захисні костюми, накриті зверху касками. Всього на озброєнні 19 ДПРЧ — так називається Старокостянтинівська пожежна частина — знаходиться 4 автоцистерни, одна 30-метрова автодрабина та аварійно-рятувальний автомобіль. Цю техніку тримають у двох гаражах.
Інвентар рятувальників має бути у готовності.
Як розповів Олег, найнебезпечніше при пожежі заходити у задимлений підвал багатоповерхівки. Бо звідти можна й не вибратися, через хаотичне планування. У підвалі пожежні орієнтуються по стінах.
Олегу — 26 і він працює пожежником чотири роки. Каже, що обрав цю професію, тому що вона йому підходить по духу. Ще й графік роботи зручний — добу через троє. Олег живе в селі Красносілка, за сім кілометрів від міста. Тож є час зайнятися сім’єю. Із дружиною Діаною вони одружені лише півроку. Та й господарство забирає немало часу.
Перевірка автомобіля - ще одна необхідність.
Олег закінчив Вінницьке вище професійне училище цивільного захисту.
Це було приміщення Хмельницької служби безпеки України. Тоді «видихав» три дихальні апарати. Кожен діє десь годину.
Олег почав службу у Хмельницькому.
— Дванадцять викликів підряд — з пожежі на пожежу, в спекотне літо, без відпочинку, мабуть, найважче було тоді, — розповідає Олег.
— Як виїхала машина о восьмій ранку з Хмельницької пожежної і аж до вечора...
Два роки тому Олег перевівся у Старокостянтинів, ближче до дому. Працює тут пожежником-рятувальником.
Лунає сигнал тривоги - кидай усе!
Ранок Олега починається о шостій. Він встає, збирається і йде на автобус чи на «попутку». Красносілка розташована на Київській трасі, тож проблем із транспортом не виникає.
— П’ять хвилин до траси, 15 — щоб доїхати і ще кілька хвилин по місту — десь півгодини на дорогу виходить, — розповідає Олег.
О 7.45 потрібно бути в частині.
Сигнал тривоги може пролунати у будь-яку мить.
— Ми переодягаємося у бойовий одяг, в якому виїжджаємо на пожежі. У нас перевіряють зовнішній вигляд, наявність посвідчень, питають обов’язки та проводять інструктаж.
Караул, який заступає на чергування о восьмій ранку, вишиковується перед начальником. Він розповідає, що трапилося за минулу добу і окреслює плани на наступну.
Далі від попереднього караулу рятувальники приймають чергування. Автомобілі, технічне обладнання, перевірка порядку в приміщенні.
— Приміщення за кожним закріплюють щораз інше — для того, щоб нікому не було образливо. Наприклад, взимку на фасаді, передній частині приміщення, потрібно сніг відкидати, літом — замітати постійно. А кухню прибрати легше — повитирав столи, позамітав і все.
У частині потрібно бути о 7.45
Далі рятувальники відпрацьовують нормативи — спеціальну фізичну підготовку. Бойове розгортання чи підіймання по штурмовій драбині на навчальну вежу. Все по розпорядку. Ще пожежники пишуть конспекти на різні теми і завдання по гуманітарній, функціональній підготовці. І так до обіду.
— Але якщо в цю секунду пролунає сигнал тривоги, а у гучномовець диспетчер скаже, яке пожежно-рятувальне відділення виїжджає на виклик, рятувальники повинні кинути всі справи і менш як за хвилину одягнути на себе захисне спорядження і сісти в машину, яка уже має виїхати на фасад. Командир відділення або начальник караулу має забрати дорожній лист, на якому — адреса та причина виклику, — зазначає пожежник.
Обід у рятувальників з часу до двох. Проте двоє людей постійно залишається на постах. Потім їх змінюють і вони йдуть на обід. Всього в караулі дев’ять чоловік.
— Після обіду знову заняття, — розповідає Олег. — Далі, черга за технікою. Ми її приводимо в порядок.
До вечері, яка починається в сьомій, залишається трохи часу, щоб додатково відпрацювати нормативи. У такій роботі важливо бути у нормальній фізичній формі. Це щороку перевіряють і навіть оцінки ставлять.
— Я можу підтягнутися 16 разів, — розповідає Олег. — Це п’ятірка, проте бігаю на четвірку.
З 23 години у пожежників відпочинок. Лягають спати ті, хто не несе службу. Не спить три людини — диспетчер, черговий на фасаді і черговий по караулу.
Часто замість слів подяки пожежники чують скарги на свою адресу. Мовляв, знову приїхали без води.
— Ми завжди приїжджаємо з водою. Люди просто не знають, що в машині знаходиться 2,5 тонни води. Її запас при роботі двох стволів виливається за п’ять хвилин. Потім знову потрібно поповнити машину водою.
Доводиться ризикувати життям.
— Мені доводилось гасити навіть літак. Це було на Старокостянтинівському аеродромі, влітку минулого року, в неймовірну спеку. Ще й боєприпаси збоку лежали. Було страшно. Тоді ми не думали про те, у якій небезпеці знаходимося, просто робили свою роботу.
Перше, з чого починають роботу на пожежі — дізнаються чи є у палаючій будівлі люди. Якщо є, то дії скеровані на те, щоб швидше їх дістати.
— Буває, в шоковому стані, людина не хоче виходити з приміщення — говорить, я тут лишаюся. Доводиться витягувати силоміць, — зізнається Олег.
Гасять пожежу водою, але буває, наприклад, горить щитова, потрібно гасити вогнегасниками.
А є такі люди, які заважають даючи різні поради. Думають, що усе знають. А коли реально потрібно допомогти, просто стоять і спостерігають, ще й говорять, що усе не так.
Коли розвиднюється дим, пожежники розбирають конструкції і виносять майно.
Рятувальники виїжджають не тільки на пожежі. Їх викликають коли є загроза життю — на ДТП, на допомогу поліції, швидкій, коли хтось тоне. Буває бригаді швидкої потрібно допомогти винести хворого. Чи літня людина впала, тоді рятувальники заходять через вікно. Коли потрібно відчинити двері, викликають і поліцію, без них не можна.
Часу гаяти не можна.
— Був на моєму чергуванні виклик, коли дитина не відчиняла двері і не відповідала на телефон. Стурбовані батьки просили залізти у квартиру на п’ятому поверсі через вікно. Тоді виявилося, що дитина просто нічого не чула, була хвора і спала.
Бувають у рятувальників і кумедні випадки.
— Якось діставали бобра зі ставка під Поповецьким лісом. Ми його загнали в мішок, коли переконалися, що з ним усе гаразд, відпустили. Діставали котів з вентиляції багатоповерхівки, чи з верхівки дерев.
Тоді рятувальники розповідають людям, як поводитися з вогнем чи з пічним опаленням, проводять профілактику.
— Недавно жителі вулиці Щорса побачили густий дим із сусіднього будинку. Викликали рятувальників. Виявилося, що в тій будівлі просто закоптило димохід.
Бувають маршрути рятувальників, коли на дорогу витрачається 20-25 хвилин. У віддалені села району — Вишнопіль, Махаринці. За потреби виїжджають чергові машини, що знаходяться неподалік цих сіл. Вони пригашують полум’я, а старокостянтинівські рятувальники завершують роботу.
А вдома чекає дружина, з якою одружені лише півроку.
Пожежники надають і платні послуги — зрізання аварійних дерев, викачка, чистка криниць. Для цього їх викликають на третю добу.
Зарплата у Олега сім тисяч гривень. Говорить, що цього замало, адже ціни у магазинах надто високі.
Завершуючи прогулянку пожежною частиною ми запитали Олега, чим він займається три доби після чергування?
— Моє чергування закінчується після зміни караулу наступного ранку. Я їду додому, відсипаюся. А у вільний час ремонтую мотоблоки, трактори, техніку, які потрібна в господарстві. Люблю всіляку техніку.
