Будинок по вулиці Авіаторів, 20 видно далеку. Будівля яскрава, а на фасаді мурал із сонячником. Те, що будинку уже 30 років, тепер нічого не видає. Шестиповерхова багатоквартирка схожа на будівлю нових житлових комплексів, вікна навіть у підї'здах та підвалах металопластикові, на сучасних дверях домофони, а поряд засіяна трава та квітники.
Жителі мікрорайону, а надто мешканці будинку, добре пам'ятають який вигляд мав їх дім ще чотири роки тому. Нічим не вирізнявся з-поміж сусідніх панельок і за роки проблем назбирав чимало: з даху сифонило так, що у квартирах шостого поверху взимку було 12-14 градусів, зате у підвалі стояла вода і було досить тепло - його разом з під'їздами, а не квартири, гріли неізольовані старі труби.
Журналісти Starkon.city прийшли на зустріч з жителькою будинку, а тепер головою правління ОСББ "Наш дім Попова 20" Ларисою Володимирівною Хомюк. Це вона тоді, у 2019, стала лідером для мешканців шестиповерхівки та разом з іншими активними жителями не побоялася розпочати зовсім нову тоді для Старокостянтинова справу - об'єднатися у ОСББ заради однієї мети - модернізувати рідний дім.
Для цього потрібно було змінити роботу, налаштувати на нове життя рідних та особливо мешканців дому, бо не усі, звичайно, хотіли змін, на які потрібно було витрачати й власні кошти.
З чого усе почалось, як вдалося знайти спільну мову з мешканцями, де взяли гроші на капітальний ремонт багатоповерхівки і чому не варто боятися організовувати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, - в інтерв'ю з головою правління двох ОСББ " "Наш дім Попова 20" та "Європейський вибір", бухгалтером за освітою Ларисою Володимирівною Хомюк.
Ларисо Володимирівно, Ви пам'ятаєте як наважилися на створення об'єднання, це ж велика відповідальність все таки?
- Так, але страху точно не було, він з'явився пізніше, тоді, коли довелося брати перший "теплий кредит" на заміну вхідних дверей та вікон у місцях загального користування. Але зі мною були люди, які так само хотіли змін.
Та це ж мабуть не просто - змінити роботу на щось абсолютно нове…
- Так, я 26 років пропрацювала у службі зайнятості, але коли разом з сусідами ми почали обговорювати перші кроки щодо створення ОСББ у рідному домі і люди мене почули й підтримали, загорілася. Зрозуміла, це моє - жива робота з людьми, якийсь рух, а головне - коли бачиш результат. Просто сказала тоді сама собі - нічого страшного, завжди настає момент, коли потрібно щось у своєму житті змінювати.
І відбувалося все поступово. Спочатку я багато вчилася, спілкувалася з головами ОСББ з різних міст, їздила на семінари та тренінги по всій Україні.
Так трапилося, що майже одночасно мене обрали головою правління двох ОСББ - на Ессенській, 31, де вже працювало об'єднання і переобирався керівник, і у моєму будинку. На Ессенській було простіше, а у нас ми все починали з нуля. Для об'єднання згідно закону потрібна була згода власників -50 відсотків площі будинку. Ці голоси ми набрали.
А далі був підготовчий і перехідний періоди: організаційні питання, повідомлення у ЖЕК, набір працівників, створення матеріальної бази. З 1 серпня 2019 року ми запрацювали.
Одразу внески на утримання будинку встановили?
- Тоді ми рішенням зборів затвердили внески 5.50 гривень за один квадратний метр. До речі, з цими внесками ми встигли взяти "теплий кредит" і поміняти вхідні двері та вікна у місцях загального користування, тобто у під'їздах та підвалах.
Взяли в кредит 150 тисяч гривень, - оце той момент, коли на якусь мить мені стало страшно, - але ж 70 тисяч по програмі енергозбереження нам повернула держава! Вийшло непогано, люди побачили зміни, це стимулювало бажання рухатись далі і притупляло страх.
Будинок по вулиці Авіаторів, 20 до і після капітального ремонту
Крім того, ми поставили у під'їздах енергозберігаючі лампи, що реагують на рух, і отримали значну економію. Далі були домофони, один під'їзд будинку від них спочатку відмовився, але перед самою війною його мешканці самі попросили про їх встановлення. Як відчували. Пам'ятаєте, які на початку війни у всіх хвилювання були? Раптом хтось в дім зайде? А наші під’їзди всі були зачинені і мешканці відчували себе у безпеці.
А далі стало ще цікавіше. Ми ввійшли у європейську програму Фонду енергоефективності.
Це завдяки їй будинок капітально відремонтували?
- Звісно, але перше, що потрібно було зробити, аби взяти участь у програмі, це отримати згоду співвласників. Згідно законодавства та нашого статуту це не менше 2/3 голосів. Мені не одразу повірили! Здебільшого, потрібно було змінювати внески. Коли рахувала, самій було страшно, але ж я бухгалтер, вірю лише у цифри. Отже на зборах оголосила - щоб вступити у програму і отримати кредит, внески треба з 5.50 підняти до 11 гривень за квадратний метр площі.
Звичайно, були ті, хто проти. Але я говорила з кожним, запрошувала на зустрічі координатора проєкту, голову правління Хмельницького ОСББ, яка мала такий досвід, розповідала про вигоди і економію, які отримаємо.
Було важко зрушити справу з місця і взяти кредит. Але у вересні 2020 року ми таки прийняли рішення йти в Програму фонду енергоефективності по модернізації будинку. За це проголосували 70 відсотків, а потрібно було 66.
Більше того, ми одразу замахнулися на складний пакет «Б». Вирішили: робити так робити. Сам проект вартує 11,3 мільйони гривень. 70 відсотків відшкодувала держава, ще 10 - міська рада, тобто на нас залишилося 20 відсотків. Але якщо рахувати від 11 мільйонів, то це немало, правда?
Але страху уже не було. Пам'ятаю, як тоді, у 2020, йду додому, а якась випадкова перехожа дивиться на нашу 6-поверхівку і наче ненароком каже: ну й страшний цей будинок! У серці аж йокнуло: нічого, думаю, мине час і ще побачите!
І почався великий ремонт. Облаштування індивідуально-теплового пункту, який правильно розподіляє подачу опалення по всьому будинку, ремонт і утеплення даху, заміна вікон на енергоефективні за бажанням власників, утеплення фасаду. Виконавці ретельно слідкували за проєктом, все фотографувалося і документувалося, адже роботу перевіряв фонд, і від якості залежало отримаємо ми відшкодування чи ні. Все робилося згідно ДБНів та норм. Тобто фахівці заглядали у кожну шпарину.
Тепер у будинку все автоматизовано
І зовсім скоро ми побачили результат - мешканці квартир шостого поверху перестали мерзнути. Тепло раніше не доходило і до мешканців крайнього - першого під'їзду, але після утеплення температура в квартирах з 14 градусів зросла до 20-22. Так, внески збільшилися, але за рахунок утеплення, роботи ІТП та заміни й ізоляції труб ми отримали економію на опалення 53 відсотки. Приміром, у цьому році я - мешканка 3-кімнатної квартири - заплатила за весь опалювальний сезон 4,5 тисячі гривень.
Але ж на будинку і досі висить кредит?
- О, знаєте, коли розпочалася війна, серед усіх моїх тривожних думок була ще одна : на мені мільйони кредиту! А далі схаменулася: про що це я? Головне, аби усі були живі!
В січні 2023 року люди запропонували: давай "з'їжджати" з кредиту, мовляв, ми ж ці відсотки банку роками сплачувати будемо! Потрібно кредит швидше закри-вати. Зібралися, підрахували, вирішили зробити додаткові внески, прийняли 2/3 голосів рішення. Розбили суму на місяці до липня…
І всі сплачують?
- Ні, не всі, але чинне колективне рішення є. Тому доводиться попереджувати людей: у вас є пільга, і я змушена буду включити суму заборгованості у звіт. Адже у багатьох співвласників є пільги, субсидії, і ми повідомляємо пенсійний фонд про розмір наших внесків.
Словом, на сьогодні ще маємо заборгованість по кредиту на суму 860 тисяч гривень , а заборгованість по внескам складає 250 тисяч.
До речі, про внески. 11 гривень за квадратний метр площі. У будинку 72 квартири і 4500 тисяч квадратних метрів площі…
- Все вірно, щомісячно за внесками ми отримуємо 50 тисяч гривень. 20 тисяч йде на утримання будинку - це прибирання будинку та прибудинкової території, заробітна плата голови правління, електрика, сантехніка, прибиральниці, інвентар та матеріали. Ще 30 тисяч маємо на оплату кредиту. Але із додатковими внесками, звісно, закриємо його швидше.
Послуги електрика і сантехніка швидко принесли свої плоди. Сантехнік навів лад у підвалі, там тепер сухо і нічого не тече, електрик зробив у підвалі освітлення і взявся розбиратися із щитовими. Правда, тут було складніше, у будинку були несправні електрощитові, напруга скакала і у людей горіли електроприлади. Пам’ятаю, електрик казав мені: Володимирівна, та я у Вас тут жити буду! Ні, кажу, не будеш! Замовили послуги спеціалістів зі Славути, вони модернізували електрощитові на усіх «площадках», словом, навели лад.
А над індивідуальним опаленням не задумувалися?
- Ні, завдяки системі ІТП та утепленню ми маємо значну економію, а коли під час війни почалися перебої з електроенергією – ми ще раз похвалили себе за те, що вчинили вірно. Коли немає світла, у нас тепло. Так влаштована система, та й генератор на котельні працює.
А де Ваш кабінет?
- Вдома, у коридорі (посміхається). У мене в квартирі великий коридор, там стоїть комп’ютер, і я сама собі розплановую роботу. Якщо прийдуть косити у шостій вечора, то до цього зроблю свої хатні справи, якщо мені потрібно на присадибну ділянку, у 6 ранку сідаю за бухгалтерію.
Земельна ділянка - то Ваше хобі?
- І хобі, і відрада, та ще й додатковий заробіток. Там вирощую малину, полуницю, cмородину, овочі. Навіть 70 кущів гібіскусу, які ми посадили біля будинку, сама виростила...
А клумби хто біля будинку засаджує?
- Це на вибір, хто не хоче садити квіти сам, ми засіяли газон, а хто любить цю справу – власноруч прикрашає територію. І за благоустроєм дитячого майданчику самі слідкуємо –ось нещодавно фарбували з мамами діток.
Але ж голову ОСББ можуть і серед ночі підняти?
- Таке було лише двічі і то давно. Після модернізації все працює стабільно і чітко. Правда, моя донька знає де лежать усі ключі від підсобних приміщень. Але вона бачить як я змінилася і як мені подобається ця робота. Та головне, результат бачать мої сусіди. До речі, у нас не було отого «познайомилися-подружилися під час війни, в укриті». Давно уже згуртувалися, бо стільки уже всього пройшли разом!
Але, здається, і це не кінець?
- Звичайно, плани є, потрібно закінчити проект і рухатися далі. До прикладу, подумати про якусь загорожу, бо сьогодні наше подвір’я виглядає як проїжджий двір, а хочеться створи для людей більше затишку.
Що Ви порадите тим, хто хоче створити ОСББ, але боїться розпочати?
- Ні, точно не боятися. Говорити з сусідами, домовлятися, шукати компроміс, переймати досвід у інших, об’єднуватися і брати участь у європейських програмах розвитку. До речі, програма досі відкрита і працює, але, як кажуть її координатори: щоб отримати більше і цінувати зроблене, потрібно вкладати, нехай 20 відсотків, але вкладати. Тобто повинна бути фінансова відповідальність співмешканців. Подивіться на нашому прикладі: люди нарешті зігрілися, а мерзли роками, ми поставили електощитові, домофони і розуміємо для чого це зробили. Ми самі вирішуємо, куди владати гроші, шо робити найперше, у чому найбільша потреба. Ми самі складаємо плани на сьогодні і на перспективу. Так, це не просто, це відповідально, але у страху очі великі, а руки все зроблять!
Публікація та відео підготовлені за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Starkon.city і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».
