Вони відчайдушні і веселі, непередбачувані і трішки неслухняні. Як і усі діти. Але вони уже інші - діти України, де йде повномасштабна війна, і повітряні тривоги, вибухи та гул літаків у небі зупиняють навчання, сон і безтурботні ігри.
Чимало старокостянтинівських дітей на початку війни, а надто влітку, коли вони вільні від шкільного навчання, заволонтерили. Створювали блок-пости на вулицях міста, збирали гроші у скриньки, які несли до волонтерських штабів, щоб допомогти бійцям.
Та минув час, і таких дитячих волонтерських локацій у Старокостянтинові залишилося небагато. Хтось виїхав з міста, хтось знайшов іншу дитячішу справу. А головне – є на згортання такої діяльності ще одна вагома причина: вогник у дитячих очах гасне, коли його не підтримають батьки.
Адже волонтерська справа – не забава. Потрібні транспорт, матеріали для створення виробів, організація у проведенні благодійних продажів, талант та вправні руки.
З усім цим пощастило старокостянтинівським хлопцям та дівчатам із вулиці Свобода, які уже другий рік поспіль із завзяттям збирають кошти на потреби ЗСУ.
Уже не раз ми писали про цих юних волонтерів, але наразі вирішили познайомитися з ними ближче і дізнатися як працюють вони на перемогу та про що мріють.
Як починали
Війна для кожного старокостянтинівця розпочалася майже однаково. Ми хапали дітей, рюкзаки, теплі речі і бігли у підвали. А коли настала весна 2022, діти таки випурхнули веселими пташенятами на вулицю.
І фактично робота дитячого волонтерського штабу розпочалася на подвір’ї будинку Вікторії Бондар.
"Біля хати ми облаштували такий собі міні-майданчик, де завжди збираються діти-сусіди.
Якось вийшла з будинку і спостерігаю за дітьми, а вони не граються. Просто по-дорослому обговорюють війну, розповідають один одному про наших мужніх воїнів і про техніку, якої не вистачає. Моє серце в ту мить закалатало з якоюсь неймовірною силою! Такі малі і такі дорослі! Підійшла, втрутилася у розмову. Якраз напередодні побачила відео як діти в одному з міст України облаштували блок-пост і збирають кошти на ЗСУ, - згадує мама юної волонтерки Емілії Вікторія,- запитала дітей: а ви, мовляв, хочете так допомагати? - Їхні очі засвітилися вірою, що хочуть і зможуть. Так ми і розпочали".
У липні минув рік як за підтримки батьків діти-волонтери зі Свободи зорганізувалися заради потрібної справи.
Спочатку, влітку 2022, на Свободи щодня працював блок-пост. Не усі автомобілі зупинялися, звертали увагу на дитячий заклик допомогти, проте небайдужих було більше. Тому вдавалося збирати кошти, які справно передавали у волонтерський штаб ГО «Учасники АТО м.Старокостянтинів», роботу якого координує Сергій Жмурко.
Благодійні продажі
Згодом діти, разом з батьками, обговорили новий план. У роботу потрібно було вносити корективи – блок-пост уже не приносив таких коштів, якими люди допомагали на початку війни.
"Але ми не зупинилися. Вирішити проводити благодійні продажі, а для цього спробували напекти смаколиків. Діти разом з нами місили тісто, розробляли асортимент, словом, допомагали чим могли. Сподобалося. - розповідає далі Вікторія. -Тепер усі мами беруть участь у виготовленні випічки. Це невтомні Фоміна Тетяна, Бондар Вікторія,
Іванюк Катерина, Савчук Юлія, Богуславська Анастасія, Носова Тетяна, іноді навіть і бабусі підключаються. А Катерина Іванюк та Савчук Юлія їздять на торги з дітками, а інколи долучається і Богуславська Анастасія. Ручні роботи у нас разом з дітками роблять Савчук Юлія, Бондар Вікторія, Богуславська Анастасія, Фоміна Тетяна,а також і бабуся однієї волонтерки. Усі організаційні питання вирішуємо у своїй групі в вайбері, якщо є якісь більш глобальніші питання, то збираємось разом. Інколи і татусі дітей беруть участь у обговореннях та в організації ярмарків".
Тепер такі міні-ярмарки стали постійними. Діти зі Свободи зазвичай продають смаколики та власноруч виготовлені обереги біля торгового центру "Фора", а у релігійні свята виходять з традиційними оберегами до храмів міста.
Таким чином волонтери уже зібрали для ЗСУ майже 70 тисяч гривень, а ще надсилали допомогу для херсонців, які постраждали від підриву Каховської ГЕС.
Знайомимося ближче
Ми хочемо розповісти вам про кожного юного волонтера та волонтерку з вулиці Свобода.
Знайомтеся:
Владислав Фомін, 11 років. Добрий, щирий, відповідальний, хлопець є вихованцем зразкового художнього гуртка "Культура мови і спілкування", відвідував гурток "Бісерне рукоділля " МЦДЮТ. Займається на відділенні шахів у дитячо-юнацькій спортивній школі. Має багато друзів. Любить кататись на велосипеді і грає у волейбол.
Емілія Бондар, 9 років.Займається у музичній школі по класу скрипка, а ще у гуртку "майстерня чудес". Також відвідує заняття з флай йоги. Як модель брала участь у зйомках для відомих журналів. За свої роботи має грамоти та подяки. Дуже креативна і творча, весела, енергійна та дружелюбна.
Поліна Іванюк, 5 років. Дівчинка товариська і весела. Займається у танцювальному гуртку "Данс Імперіал". Любить малювати, у садочку бере участь у різних конкурсах і вже отримала багато нагород. З друзями любить кататися на велосипеді.
Матвій Іванюк, 8 років. Хлопчик товариський, добрий, комунікабельний. Пів року відвідував секцію бойового мистецтва. Любить кататися на велосипеді, грати у настільні ігри і риболовлю.
Ольга Савчук, 13 років. Весела, креативна і цілеспрямована. Ходить на плавання, займається флай йогою. Відвідувала гуртки художньої школи та кулінарії. У вільний час любить грати волейбол та гуляти з друзями.
Єгор Богуславський, 8 років. Два роки займався танцями (брейк данс). Зараз відвідує секцію футболу, їздить на всеукраїнські змагання, де його команда здобуває призові місця, має вже кілька медалей. Дуже активний та енергійний.
Платон Носов, 10 років. Обожнює риболовлю, любить грати з друзями у футбол та волейбол. Дуже енергійний, комунікабельний, веселий, товариський.
Але діти залишаться дітьми. І коли журналісти Starkon.city прийшли на вулицю Свободи, між волонтерськими справами вони пустували і розповідали один одному про що мріють. А розкажіть про це на камеру! - попросили ми.
Ого! Ну не знаємо! – трохи розгубилися активні та комунікабельні волонтери.
І таки розповіли. Своїми недитячими мріями вони розхвилювали навіть бойового льотчика, командира 7 бригади тактичної авіації Євгена Булацика. Адже діти-волонтери не мріють про нові іграшки чи подорожі. Вони дуже хочуть Перемоги! Для цього уже друге літо волонтерять разом зі своїми батьками.
І доки є такі діти, доки наші мужні хлопці боронять нашу землю, бути Україні. Вільною та непереможною. На віки!
Публікація і відео підготовлені за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Starkon.city і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».
