Як недивно, але близько 10 години ранку на вулицях Старокостянтинова зовсім нелюдно. Лише кілька перехожих по алеї у Болгарському містечку. Напевне, у церкві святять вербу, або ж ще вдома обговорюють за кого голосувати.
Та от перші перехожі. Жінка з чоловіком близько 55-60 років. Жінка активно говорить по телефону.
— Ти що вставай, йди голосувати. Як то обійдуться без тебе?
А тоді до чоловіка, який поряд:
— Ти чув, каже, що не піде на вибори. Ану, давай, за «Жигульом» в гараж, поїдемо піднімати.
Ось вже і дільниця у приміщенні міської гімназії. Туди десь близько 11 почали активно йти виборці.
З гімназії вийшла родина — чоловік, дружина та син років 6.
— За кого тато голосував?
— Не скажу.
— То тато казав, щоб ти мені не розповідав?
— Ні, тато сказав, якщо я тобі скажу, то його посадять.
У приміщенні тієї ж дільниці усе організовано та спокійно. Голосувати прийшли молода мама із маленькою донечкою. Малеча чекає на маму біля кабінки. Та швидко виходить і кидає бюлетень в урну.
— Мам, так бистро?
— А чого мало бути довго? Раз-два і все.
— Боже, ну ти, зовсім не думала.
Знову виходимо на вулицю, виявляється, тут можна почути набагато більше цікавого аніж в приміщенні.
Голосувати йдуть чоловік з дружиною.
— Ти паспорт взяла?
— Ти ж мав брати.
— Та взяв, тільки дивись зроби правильний вибір, щоб завтра несоромно було дивитись в очі чоловіку.
Рушаємо далі. Біля торгівельного центру людно. Хтось п’є каву, хтось обговорює свій вибір та свого сусіда.
Чоловік веде розмову по телефону.
— Чуєш, там все нормально, але не знаю як цей, з 21 квартири.
— Якщо все буде добре, то з мене для тебе коробка цукерок.
Двоє чоловіків активно обговорюють можливі зміни.
— Та ти так не кажи. Ми що, царя обираємо?
— Мені все рівно чи то Петро І, чи Володимир. Аби людям стало краще жити.
А ось чоловік і жінка переймаються тим, що майже на жодній дільниці немає спостерігачів.
— Мало платять, тай не пішли.
— Чого ти так вирішила?
— А хто дурний за дарма сидіти?
— Ну як, а за ідею?
— Ти — ідея, підеш на сутки в голоді і холоді сидіти?
Зустрічаємо 3 жінок бальзаківського віку.
— То за кого ти голосувала?
— А воно вам треба?
— Можеш не казати, ми і так знаємо?
— То чого питаєте?
— Щоб впевнитись, що ти розумна людина.
Фото Леся Франко
