У нічим не примітному будинку на вулиці Пушкіна, 8/1 працює Старокостянтинівське представництво обласного благодійного фонду «Хесед Бешт».
Журналісти сайту прийшли в гості в місце, де гуртуються представники єврейської общини міста.
Заходимо у двір. Тут доволі просторо і зелено. Навколо двох великих альтанок ростуть стрункі та високі туї. Всередині приміщення нас зустрічає Белла Львовна Рахман. Вона очолює Старокостянтинівський «Хесед Бешт» уже 20 років.
Перше запитання, яке у нас виникає – чим же тут займаються?
- Слово «Бешт» означає «милосердя». Сама назва тлумачить те, що ми робимо. Це — допомога людям, - розповідає Белла Львовна.
Старокостянтинівське представництво «Хесед Бешт» діє з 1999 року. Тоді власного приміщення у фонду не було, вони працювали разом з єврейською общиною, що знаходиться біля автовокзалу.
- У 2003 році до нас приїхала сім’я Джойнт з Америки, яка шукала своє коріння у Старокостянтинові. Ми їх ознайомили з тутешніми місцями. Їм навіть вдалось когось знайти. Вже через рік ці люди нам зателефонували і сказали, що хочуть допомогти з приміщенням, щоб ми мали де збирати людей. І переказали гроші, - розповіла пані Белла.
Після довгих пошуків врешті знайшли те, що потрібно. Будинок був трохи занедбаний, але спільними зусиллями вдалось його облаштувати. До речі, у цьому домі колись жив священик.
Ці благодійні організації опікуються Хеседом
З 2004 року організація переїхала у власну будівлю.
Робота «Хеседу» розпочалась зі збору людей та проведення анкетування, щоб визначити їх потреби. На той час у представництві було біля 300 людей. Зараз сюди входить 130 євреїв і членів їх сімей.
- В першу чергу ми організували харчування. Тоді були важкі часи, людям не вистачало коштів. Харчували тут, їжу готували на спеціально облаштованій кухні. А тепер ми перейшли на інший варіант – харчування у столовій. Міжнародний благодійний фонд «Мир» оплачує харчування в столовій на 25 людей.
Крім харчування у фонді влаштували догляд на дому. Тут працюють 5 патронажних працівників і волонтери, які доглядають за хворими і немічними міста і району.
На цій старій печі можна готувати їжу
Загалом у Фонді є багато програм. Тут діють бібліотека, музей, комп’ютерний клас.
- Ми проводимо численні заняття для дорослих і дітей. В’яжемо, вишиваємо, ліпимо, клеїмо, малюємо, читаємо, готуємо їжу – кому що до душі.
Найкращі вироби зберігаються у спеціально відведеній кімнаті з величезними стелажами.
Окрема кімната у Хеседі відведена музею. Тут на стінах і стелажах під склом можна простежити історію Старокостянтинівщини.
Белла Рахман розповіла, як прийшла у фонд. Каже, що зайнялася справою свого життя – допомогою людям - цілком випадково. Сама жінка родом з Хмельницького. Вийшла заміж і переїхала до Старокостянтинова у 1965 році. До Хеседу вона працювала на заводі продтоварів. Жінка завжди брала активну участь у профспілці заводу та переймалася проблемами колег. Після скорочення почала допомагати єврейській общині міста. А згодом керівник обласного благодійного фонду «Хесед Бешт» запропонував їй очолити представництво у Старокостянтинові.
- Тоді соціальній роботі ніде було навчитися. Я їздила на численні семінари. Там викладали фахівці з Ізраїлю та Америки. Я отримувала від цього задоволення. І зрозуміла – це моє, - захоплено розповідає Белла Рахман.
У цій кімнаті відпочивають діти
Жінка розуміла, що крім соціальної роботи важливими є історія, культура та традиції єврейського народу. Тоді вона почала збирати по крупинках експонати для музею та розпитувати людей про минуле старокостянтинівських євреїв, записувати їх свідчення.
- 75 відсотків населення на Старокостянтинівщині були євреями. Тож не знати історію цих людей, працюючи у Хеседі, було неприпустимо, - зауважує пані Белла.
Люди допомагали чим могли. Зносили фотографії, документи, речі, посуд, словом усе, що символізувало історію краю.
- Приємно, що люди люблять цей будинок. Приходять, спілкуються. Більша частина відвідувачів - люди похилого віку, які прагнуть спілкування.
В теплу пору року більшість зустрічей проходять на вулиці, в дворі будинку. Тут доволі просторо, є бесідки. Багато зелені, квітів і дерев. За усім доглядають працівники, волонтери і підопічні.
- Загалом ми працюємо щодня, але якогось спеціального графіку у нас немає. Про зустрічі зазвичай домовляємось.
За словами Белли Львовни, у Хеседі готові до співпраці і відкриті для спілкування з усіма охочими.
Фото Анни Дерейчук
