Кореспондент Starkon.city завітав на тренування, яке проводив Сергій Журавський з вихованцями «Твісту». Перше, що кинулося в очі, їх зовнішній вигляд. Усі вони стрункі та підтягнуті.
Заняття почалося з розминки. Після цього танцюристи повторювали рухи, які вивчали на попередніх заняттях. А вимогливий тренер прискіпливо реагував на усі неточності.
Тренування майбутніх чемпіонів
- Танці – багатогранне мистецтво, - запевняє Сергій Журавський. - У ньому поєднуються фізичні навантаження, акторська майстерність, емоційні якості, харизма, темперамент, витривалість, будова тіла, зовнішність. А ще танцівнику потрібно гарно виглядати. Якщо ж він сутулий – тоді мало шансів досягти успіху.
З чого усе почалося
Сергій родом з Хмельницького. В дитинстві він перепробував усі можливі гуртки – гімнастику, футбол, баскетбол, плавання. У шість років мама привела його на танці. Бо вважала цей вид спорту найменш травматичним. Спочатку це заняття не дуже подобалося хлопцю. Але коли, у вісім років з’явилися перші успіхи - все змінилося.
Першим тренером Сергія був Сергій Кондрико, тренер Хмельницького клубу «Успіх». Він ще з 14 років давав перспективному хлопцю тренувати інших. Бачив у нього хист вчителя.
Лише впевненні в собі досягнуть успіху
Згодом Сергій закінчив хореографічний факультет Хмельницького педучилища. І уже 30 років відточує свій талант напруженою працею. За цей час була лише одна перерва - півторарічна, через травму ноги.
Сергій був тренером колективу «Фламінго» у Хмельницькому будинку офіцерів. А ще хлопця запрошували попрацювати з парами з іншим міст області. Там він проводив майстер-класи і семінари.
- У нас завжди жили домашні тварини. Коли не стало моєї собаки Коллі, я дуже хотів допомагати тваринам. Досі ношу додому бездомних котів і собак. Відходжую їх, а потім кудись прилаштовую.
Сімейна справа
У Старокостянтинові Сергій опинився випадково. Якось повертався попуткою із занять у Шепетівці, старенький мерседес поламався на кругу біля ринку Старокону. Була пізня година, зима. Довелось заночувати в готелі.
- Прокинувшись вранці, я не хотів одразу їхати додому. Вирішив подивитися, що ж це за місто.
Сергій погуляв містом. Найбільше вразило його Болгарське містечко. Він зайшов до дев’ятої школи (нині гімназія). На порозі його зустріла педагог організатор Оксана Трубецька і запитала, куди той іде? А потім показала танцювальні зали, які є у школі.
Сергію сподобалося. Коли повернувся додому, вирішив, що відкриє власний клуб саме у Старокостянтинові. Без вагань переїхав, купив тут квартиру і став тренером перших танцівників клубу.
Мама Галина Петрівна уже 15 років менеджер "Твісту"
А усі організаційні питання доручив вирішувати мамі. Вона переїхала разом із сином.
- Ми швидко освоїлися на новому місті. Ще й люди тепло нас сприйняли.
Чому «Твіст»? - запитуємо у Сергія
- Тоді часто чув думку , що у маленьких містах танцювати ніхто не вміє. Я вирішив довести протилежне.
“Твісту” уже 15 років
За цей час було всього - досягнень, нагород, проблем, звичайно. Його вихованці – призери численних конкурсів і престижних змагань, чемпіони України, мають і світові нагороди. Ведучі пари клубу Влад Васюра і Анастасія Орєшина стали другими на чемпіонаті світу у Франції, а Назарій Полонський і Дар’я Дем’янюк – четвертими.
Тренер зі своїми вихованцями на Міжнародному турнірі в Білорусії
Але Сергій із «Твістом» не лише їздить на турніри, а й організовує їх у Старконі. Традицією стало щороку проводити «Кубок міського голови». На ці змагання з’їжджаються учасники зі всієї України. Проте, як запевняє Сергій, це порівняно невеликий турнір. Його вартість сягає 50 тисяч гривень. А подібний у Хмельницькому, що проходив 3 лютого за організацією і участю «Твісту», мав бюджет 89 тисяч. Великі турніри, каже Журавський, сягають і двох мільйонів.
Вихованці Сергія - його гордість
Учні Сергія - тепер успішні тренери в Нововолинську, Харкові, Славуті, Нетішині, Старокостянтинові та інших містах.
Сергій запевняє, що конкуренції не боїться, бо впевнений у собі. А якщо його учні ростять гарні пари, то тільки задоволений, бо це його гордість.
- І для того, щоб зі мною конкурувати, їм потрібно вийти в «професіоналах» на міжнародному рівні.
Сьомий на відкритому Чемпіонаті в Італії
Після восьми років тренерської роботи Сергій Журавський продовжив танцювати в професіоналах. Для цього їздив тренуватися в Київ.
У танцювальному спорті є критерії поділу на любителів (танці для себе) і професіонали (які займаються лише цією діяльністю). І Сергій вирішив вийти у професійну категорію, дорослу складову з відповідним танцем.
Про це він мріяв ще з дитинства, коли бачив, як упевнено танцюють пари професіоналів.
Знайшов партнершу в Києві і почав їздити туди тренуватися. Вкладав у це гроші. Його тренером і наставником був Віталій Руденко - клуб «Данс стиль». Саме він подивившись, як танцює Сергій, взявся за його фізпідготовку. На це пішло два роки. Та Сергій упевнений - недарма.
Сергій Журавський та Ірина Бездушна на Чемпіонаті в Італії
- Якщо не будеш підготовлений фізично, не дотанцюєш до кінця фіналу. А це п’ять танців по 2 хвилини 30 секунд у повному напружені. Ще й рухатися потрібно з партнеркою . І в результаті - успішний виступ на одному з найпрестижніших турнірів - відкритому чемпіонаті Італії. В Європейській програмі він зайняв сьоме місце. Це було шість років тому.
Про партнерш і суддівство
- Я завжди вважав, що партнерша в танці – це важлива людина в житті. З нею розділяєш радість перемог і гіркоту поразки. З нею проводиш багато часу під час тренувань.
А скільки їх було? Сергій задумується. І з посмішкою продовжує:
- Правильний суддя - той, який абстрагується від усього і об’єктивно оцінює пару. Для мене важливою є оцінка саме такого судді. Навіть якщо пара моїх учнів не на першому місці. Суддівська ліцензія є і у Сергія Журавського.
Чемпіоном потрібно народитися
- Чемпіоном може бути не кожен – ним потрібно народитися. Який би не був тренер, скільки б грошей ти не вклав, а якщо не готовий жертвувати – чемпіоном не станеш.
Тренер з переможцями міжнародного турніру
Жоден чемпіон немає нічого крім свого першого місця, - каже Сергій. - А ще люди, віддаючи дітей на танці, часто не розуміють, про які перші місця йдеться. В танцювальному спорті є градація місць. Поділ на класи – «школа» – коли на змаганнях нагороджують усіх, щоб не створювати дитині стрес. Наступні – Н, Є, Д, С – класи – усе це відповідні етапи розвитку дитини, підготовка.
- А от коли ви уже отримали перше місце в «Опен класі», рейтингової категорії, тоді ви молодці.
Найбільших успіхів серед вихованців досягають ті, які наполегливо працюють і яких підтримують батьки. Бальні танці - дорогий вид мистецтва. Сюди входить і оплата занять, костюми, поїздки на турніри.
Про відомих у танці
Суперниками Сергія у танцях були – друг-одноклубник Сергій Костецький, а ще Влад Яма, Дмитро Дегусар. Знайомий Сергій з Оленою Шоптенко і дружить з Андрієм Диким, а також з відомою парою танцівників Олею Урумовою та Микитою Бровко.
Сергій Журавський з друзями-"професіоналами" Віталієм Руденко та Олександром Муляром
Якщо ж говорити про відомих із «Твісту», то Сергій називає моделів Зоряну Шупрудько, Лілю Галушко, Діану Шабас.
- Та я упевнений, що в майбутньому мої учні досягнуть ще більших висот і стануть відомими на весь світ.
Для тих, хто хоче до «Твісту»
Сьогодні у «Твісті» окрім Сергія Журавського працює ще два тренери - Тетяна Орєшина і Сергій Шуляк.
Вартість заняття від ста гривень. Проте у клубі є знижки для багатодітних і малозабезпечених.
Заняття у клубі розпочинаються о 15.30 і тривають до 21.00. У понеділок, середу і п’ятницю – групові заняття у трьох групах. У вівторок і четвер – підготовка пар до змагань, у суботу – практичні і самостійні заняття.
