Настя та Алла - молоді, красиві, впевнені, амбіційні дівчата. Вони спокійно могли б жити у столиці або десь за кордоном. Обов'язково знайшли б себе та свою нішу у тому житті без звійни, але сьогодні вони у Старокостянтинові. Намагаються довести усім жителям маленького міста, що і тут може вирувати культурне життя, тут можна реалізовувати найсміливіші плани, тут можна навчатись чомусь новому.
У Старокостянтинові дівчата провели уже 5 творчих вечорів. Перша зустріч відбулась у липні. До них приходять усі, хто бажає змінюватись, удосконалюватись, знайомитись та дізнаватись щось нове. Як то кажуть вік необмежений: сьогодні постійними учасниками заходів є старокостянтинівці від 15 і до 50+. Як виникла ідея організовувати зустрічі, як триває підготовка і як обирають теми, та доєднатись до їх команди - Настя та Алла розповіли для сайту Starkon.city.
Знайомство
Настя Драчук народилася у Маріуполі, навчалася у Києві, де познайомилася з майбутнім чоловіком - старокостянтинівцем.
- Шість років тому я змінила місце проживання: зі столиці разом з чоловіком приїхала у Старокостянтинів. Займалася довгий час графічним дизайном, а зараз більше працюю у сфері маркетингу, СММ, діджитал-дизайну, реклами контекстної та графічної. На початку війни я разом з маленьким сином виїжджала до Туреччини, рік прожила в Анталії.
Алла Лисенко народилася в Старокостянтинові, навчалася у гімназії. Вищу освіту здобула у Варшаві. А потім вирішила повернутись в Україну.
- Я люблю наш Старкон. Я завжди сюди поверталась. І, напевно, буду завжди повертатися. Зараз я тут, але працюю в маркетинговій кампанії в Києві віддалено. Відповідаю за створення контенту для різних брендів: Patricia Ledo, Lovare.
Познайомилися дівчата менше року тому у Старокостянтинові, у барбершопі лопця Алли Дмитра. Настя прийшла туди разом із сином. Розмова у дівчат зав'яза-лася миттєво. Було про що поговорити
- Я зараз веду сторінку МВЛ та Рампи - це заклади в нашому місті. Алла також до мене їх вела. І ми почали говорити про роботу, - розповідає Настя. - Слово за слово і ми вже обговорюємо майже глобальні плани. Я розповіла, що хотіла створити жіноче ком'юніті в Туреччині. Часто була на таких заходах і розумію як це робиться. Розумію, що нам не вистачає в нашому місті таких зустрічей, де люди змогли б розказати про себе, познайомитись, відволіктися від проблем і приділити собі час. Ми дуже багато часу сиділи вдома у період коронавірусу. Зараз війна,і знову все відкладаємо на потім. А життя варто наповнювати приємними зустрічами. Жити зараз і тут, в тих умовах, які маємо.
- До війни я жила в Києві, а з початком повномасштабного вторгнення переї-хала у Старокостянинів. Я завжди хотіла щось придумати в Старконі. Творчість була завжди частиною мого життя, - продовжує Алла. - Цей стереотип, що маленьке місто і тут немає чим зайнятись, взагалі мені не подобається. Вважаю, що це не залежить від кількості населення та розмірів міста. Головне - бажання! В особі Насті я зустріла людину, яка думає про те ж саме, що і я.
Уже на наступний день після знайомства дівчата зустрілися і почали обговорювати конкретні плани: де, що і для кого робити.
Найбільше переживали, щоб прийшли люди. Потім заспокоювали себе і казали: якщо навіть прийде одна людина, то вже недарма працювали. А якщо подивитись масштабніше, то ця людина отримає нові враження, нові знання, зробить крок у нове і краще майбутнє.
– Перший бранч був на тему ведення соціальних мереж, свого роду інста-бранч, - розповідає Алла.- З Настею ми два маркетологи, тож вирішили нікого не запрошувати виступити зі своїм досвідом. А взагалі теми зустрічей підбираємо, орієнтуючись на власну цікавість та бажання. Здається, до цього часу, вдавалося зацікавити йнаших потенційних гостей.
На першу зустріч прийшли близько 20 людей і дівчата змогли видихнути, але ненадовго, бо ж потрібно було готуватись до наступних івентів.
- У нашому доробку вже є зустріч із стилістом, ми писали картини на арт-бранчі, вчилися стояти на цвяхах, створювали власний шопер. До кожної зустрічі готуємось дуже ретельно, пишемо сценарій, - каже Настя. - Кожна деталь, на перший погляд дрібничка, може як додати атмосфери, так і зруйнувати враження. Хочемо, щоб гості завжди почувались комфортно та готові були прийти знову.
- Підготовка і саме проведення бранчів дуже енергозатратні, - продовжує Алла. - Іноді, здається, робимо все на міні-мальній зарядці, але коли отримуємо крутий фідбек, то знову заряд максимальний. Ми радіємо, що маємо надійних друзів, партнерів Марію Капляр та Ольгу Дмітрієву. Це дівчата, котрі готові у вогонь та воду, аби реалізувати наші шалені задуми. Були приємно вражені, коли нас підтримали у замку князів Острозьких і дозволили провести там арт-зустріч. Це було щось неймовірне!
Та головна підтримка дівчат - це рідні, кохані, друзі. Занести, підвезти, прибрати, помити, скласти - уся ця робота на них. Проте ніхто не скаржиться, а лише щиро посміхаються і запитують: ще що?
Атмосфера
Кожна зустріч різна за своїм наповненням, часто змінюється й сама аудиторія. Хоча уже сьогодні можна говорити про те, що сформувався кістяк тих, хто з Аллою та Настею від початку і дотепер. На зустрічі приходять люди різні за віком, уподобаннями, освітою, в переважній більшості це жінки, і кожного разу тут панує атмосфера взаємоповаги, щирості, підтримки.
Дівчата намагаються організувати захід таким чином, щоб жоден не почував себе покинутим або зайвим - окрім основної теми зустрічі проводяться різноманітні інтерактиви, конкурси, розіграші, знайомства, ігри.
- У нас є такі правила: коли всі приходять, ми на початку знайомимося, кожен себе презентує. А на завершення ділимося враженнями: що запам'ятали, що сподобалось, які були очікування і що маємо в реальності.
Після останньої зустрічі, коли вже усі розійшлися, ми з Настею сиділи і думали про те, що до нас приходять люди, які дуже схожі з нами, мають такі ж цінності та погляди. І це насправді дуже важливо! Здавалося б, по суті, чужі люди сидять за столом, але вони готові ділитися своїм сокровенним і отримують велику підтримку від тих, хто поряд. В такі моменти розумієш, що в цьому світі, звичайно, є негативні персонажі, але позитивних набагато більше. Це класно і це надихає.
- Усі, хто приходить до нас, уже виходять із своєї зони комфорту, а це дуже важливо на шляху до успіху, - каже Настя. - Хтось може відразу вступити у комунікацію, а комусь потрібен час, щоб відкритися і бути самим собою. Ми усі йдемо до того, аби стати кращими, сміливішими, обізнанішими.
А ще дівчата не забувають у який період живуть, завдяки кому можуть творити і розвиватися. Тож за час організації зустрічей провели благодійний розпродаж Garage sale у співпраці зі Старкон паблік, aesthetics.life та МВЛ, а виручені кошти передали військовим.
Мрії та плани
- Від самого початку ми розуміли, що знайдуться ті, хто буде хейтити нашу ідею, але ми нормально до цього ставимося. Так влаштований світ і усім не вгодиш, - ділиться Алла. - Казали і про те, що ми хочемо заробити на організації зустрічей. Повірте, ціна у нас доволі символічна - 500-700 грн. залежно від тематики та необхідного реквізиту, а ще ж є різні розіграші подарунків, кейтеринг, інколи ми і в мінусі. Вартість участі в таких бранчах зазвичай в рази більша.
- Завжди хвилюємось, коли відкриваємо продажі на участь в івенті, - продовжує Настя, -але зазвичай все складається добре. Нам важливо, щоб люди сприйняли нашу ідею, вийшли від нас і сказали: вау, це було круто. Хочеться, щоб люди, виділивши свій час, а це дорогий ресурс, не пошкодували.
Наразі дівчата хочуть зробити сталий графік проведення зустрічей, аби усі бажаючі могли заздалегідь спланувати свою участь.
- Важко, непросто організовувати такі події, але ми розуміємо: якщо можемо зараз хоч трішки допомогти людям, то потрібно це робити, - кажуть дівчата.
Мріють, що зможуть колись проводити такі зустрічі і в інших містах: Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Львові, Києві, але Старокостянтинів назавжди залишиться джерелом енергії та бажання творити.
У соцмережах Алла з Настею отримують чимало відгуків від друзів, знайомих з Хмельницького, Києва, котрі дивуються їх силі та натхненню, здат-ності проводити івенти у такому маленькому містечку. Своїм прагненням, роботою, дівчата вкотре доводять, що стереотип маленького міста - це лише певна рамка у нас в голові. Спілкуючись з ними, ми в це віримо! Повірте і ви.
Як долучитися: сторінка в інстаграм the.aesthetics.life
