Зоряні 13 років — вісім з яких вона займається танцями. А зовсім нещодавно спробувала себе у ролі моделі та ведучої дитячих програм.
— Звичайна дитина, така як всі, — уже з порогу каже мама Зоряни Марина Шупрудько.
Зоряна представляла одяг відомої одеської дизайнерки Кіри Тан
Усе вирішив випадок. Зоряна гостювала у сестрички Соломійки в Києві. Разом вони гуляли торгівельним центром. До дівчаток підійшли представники дитячого продюсерського центру і попросили заповнити анкети для кастингу. Не задумуючись, Зоряна та Соломійка швидко все зробили.
Зоряна розповіла про це мамі, та Марина особливих сподівань не мала. Тому була навіть здивована, коли через місяць з агенції «Baby fotostar» подзвонили і запросили приїхати підписати контракт.
Родина оплачує послуги продюсерського центру, який береться за розвиток дитини у різних напрямках. Обов’язковою умовою договору є участь у 5 проектах центру, а ще різноманітні майстер-класи та фотозйомки. Звичайно, їздити зі Старокостянтинова до Києва на щотижневі майстер-класи не так просто. А от участь у проектах зовсім інше.
Зараз Зоряна має професійне портфоліо, спробувала себе у ролі ведучої та моделі. А на початку березня дівчинка представляла одяг відомої одеської дизайнерки Кіри Тан. Дизайнер шиє дитячі, випускні, святкові, корсетні, а також весільні сукні. Кіра звернулась до агенції «Baby fotostar», де їй запропонували обрати собі моделей. Зоряна Шупрудько стала однією з них. Вона знялася у фотосесії, де продемонструвала дві святкові сукні від Кіри Тан.
Діток, які займаються у агенції, використовують для зйомок у рекламі, показах мод, фото- та відеозйомок.
— Фотозйомки для портфоліо запам’яталися найбільше, — каже Зоряна. Зі мною працювали візажист та перукар. Звичайно, особливо нас не фарбували, але вії, губи зробили трішки виразнішими. Фото робили у 4 образах. Одяг привозили свій, а стилісти уже обирали конкретні образи, але різних спрямувань. З фотографом працювала близько півтори години.
2 години занять танцями на день — це норма
Ще у дитинстві Марина помітила у доньки бажання танцювати. До того ж їй це вдавалося.
— У місті не так багато можливостей для розвитку дитини, тож все-таки хотілося чимось зайняти доньку. І не просто так, а щоб це було на пристойному рівні. Вирішили спробувати те, що більш-менш виходило.
— В 4 роки Зоряна пішла на бальні танці. Цікавості та азарту вистачило не надовго — лише на кілька місяців. І було категоричне ні. Перечекали цей час — не примушували. Зараз можу сказати, що таки варто було почекати хоча б роки два. До бальних танців треба таки дорости.
Сьогодні Зоряна щодня, крім неділі, поспішає на тренування. 2 години занять — це норма, а буває і більше. Часу не вистачає ні на що. Зі школи переодягнутись, взяти речі і на тренування.
— Улюблена програма — латино-американська, а ще дуже хочу станцювати пасадобль та фок-строт, де можна проявити характер, та поки зарано, — ділиться з нами дівчинка.
Танці — задоволення не із дешевих. Ціна суконь стартує від 2000 гривень. Але в залежності від матеріалу та оздоблення пошиття у професійної швачки може обійтися до 30000 гривень. Накаблучника у туфлях вистачає на одне тренування.
Про 40 годин у добі мріє Зоряна
— Мрію про художню школу, але часу зовсім немає. Ходила на шахмати, здається, виходило непогано, але знову ж таки довелося обирати щось одне. Ну чому в добі 24 години? Ще скільки ж можна було б зробити, якби хоча б годин 40 було?
Тренування відбирають чимало сил. Розслабляється Зоряна завдяки Інстаграм. Дозволяє собі на 15-20 хвилин відволіктись від навчання та тренувань, щоб посидіти у соцмережі.
— А інколи, — каже Марина, — просить просто залишити на кілька хвилин у спокої, навіть ні з ким не говорить. І лише тоді приступає за уроки.
Нічого особливого у доньці Марина не вбачає. Вважає, що кожна дитина талановита, але варто цей талант розвивати батькам і тоді будуть досягнення.
Зоряна любить багато читати, подобається подорожувати. Встигла побувати і у Дісней Ленді — це поки що її найяскравіша поїздка. Мріє про Америку, Нью-Йорк. Хоче обов’язково там побувати, а от Україну каже покидати не планує. Подобається Львів, каже, що там дуже добрі люди. А от в Києві гамірно та неспокійно.
Марина, її батьки, Наталя та Василь Ваврищуки, та чоловік Сергій стоматологи. А от Зоряна поки що зовсім не бачить себе у цій професії. Крім того зізнається, що навіть боялася зуби лікувати. Зараз розуміє, що треба, тож і сидить спокійно у кріслі тата. Але сама мріє про більш творчу роботу — тренера з танців. Мама зовсім не проти, але повчає доньку: робота має приносити задоволення та дати можливість впевнено стояти на ногах.
