«Його плюси у меседжер – живий, жива й вона як віра і надія», дитя написало, все можна видихнути матері - саме ці слова і цей момент найбільше зачепили Катерину Сукачук, яка до другої річниці повномасштабного вторгнення прочитала вірш та зняла зворушливе відео.
- Хотілося зачитати якийсь вірш про війну до другої річниці російського вторгнення. Якийсь такий стан на душі, мені болить тема війни. Я читала дуже важкі вірші, щемливі, гарні. Довго переглядала та шукала в інтернеті. А коли натрапила на вірш «Телефонний дзвінок від мами» авторки Лариси Юсковець, не змогла стримати сліз. Читаю і плачу, читаю і плачу... Адже добре знаю, як матері чекають хоча б найменшої звістки від своєї дитини, - розповідає Катерина Сукачук.
Катерина працює костюмером в Центрі культури імені Володимира Ножки.
- У багатьох моїх колег сини, чоловіки, зяті воюють. І я бачу, як вони радіють, коли рідні їм пишуть, або телефонують. Їхні емоції переповнюють. Саме тому слова цього вірша мене так зачепили.
У мене теж є син студент і я як кожна мати не хочу, щоб моя дитина колись воювала.
Коли Катерина побачила цей вірш, одразу виникла ідея його прочитати на камеру.
- Якщо чесно, відео записала з четвертої спроби, бо емоції переповнювали, постійно плакала, - розповідає Катерина.
Відео знімала на звичайний телефон у себе в кабінеті, бо не маю спеціального обладнання. Позаду повісила чорну тканину, син мені колись купив спеціальну лампу, тож світло налаштувала. А зі звуковим оформленням мені допомогли на студії звукозапису STARCON RECORDS.
Я захоплююся цією роботою. Намагаюся постійно навчатися цій майстерності, щоб вміти правильно знімати, цікавлюся відео зйомкою, монтажем, шукаю цікаві ідеї.
Я часто читаю вірші на відео і отримую від цього задоволення.
Нехай мама дочекається свого сина з війни, а Бог оберігає кожного хто захищає Україну.
