Одне з найбільш важливих місць колінного суглобу – меніск. Цей хрящ є своєрідним амортизатором та стабілізатором суглобу, який  зазнає постійних навантажень: він розтягується і стискається, треться, здавлюється… Саме тому меніск, на який діють всі ці фактори, особливо часто зазнає пошкоджень.

Для кого характерні травми меніска

Меніск пошкоджується найбільше, якщо казати про загальну картину травмувань коліна. Найчастіше травмувань зазнає внутрішній меніск, оскільки віг є більш жорстко закріпленим, а відповідно, менш рухливим. Серед пацієнтів клінічних установ, що спеціалізуються у травматологічній галузі, зокрема, https://arthroscopy.kiev.ua/ua/травма-меніска, зафіксовано, що найчастішими пацієнтами є:

  • молоді люди, вік яких – до 40 років;
  • спортсмени;
  • люди, які займаються важкою фізичною працею.

Щодо гендерної статистики, то чоловіки зазнають травм меніска частіше, ніж жінки. Нерідкими є й випадки подібного травмування дітей: до чверті всіх травм, що припадають на кістково-м’язову систему.

Симптоми при травмуванні меніска

При отриманні травми характерні наступні прояви:

  1. Різкий біль у коліні.
  2. Колінний суглоб стає скутим у русі і збільшується у розмірі.
  3. Шкіра на коліні набуває синюшного кольору (ціаноз).
  4. Виникнення і швидкий розвиток запального процесу.
  5. Виникнення сторонніх звуків на кшталт скреготу або клацання.

Ці перші симптоми є першим, гострим етапом. Він триває до 2-3 тижнів (в залежності від віку пацієнта, тривалості й сили дії, що призвела до травмування). Чим молодшою є людина і, відповідно, клітини її хрящових тканин, тим швидше пройде процес відновлення. Буває, що людина на власний розсуд застосовує ту чи іншу знеболювальну мазь і, відчувши полегшення, не вважає за потрібне звертатися до лікаря. Це неприпустимо, адже без належного лікування травма нікуди не зникає. Стихають її наочні гострі прояви, саме ж пошкодження набуває хронічного характеру, що ускладнює діагностику і виявлення реальної картини пошкодження.  

Методи лікування пошкоджень меніска

Під час гострого періоду в більшості випадків використовується терапевтичний метод лікування, який включає:

  • застосування препаратів, що мають протизапальну, знеболюючу дію, а також засоби судинорозширювальної дії та спрямовані  на регенерацію хрящових тканин (хондропротектори);
  • заходи, спрямовані на те, щоб видалити випіт і кров, що накопичилися в місці пошкодження;
  • фіксування кінцівки в належному положенні;
  • фізіотерапевтичні заходи та ЛФК.

Завдяки хірургічному втручанню стає можливим повне усунення наслідків травми. Це досягається за допомогою таких операцій, як:

  1. Меніскектомія, що передбачає видалення меніску.
  2. Парціальна резекція, яка спрямована на видалення часточок пошкодженого меніска, що відірвалися.
  3. Шов меніска, який застосовується на ранніх етапах.
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися