У жовтні відбудеться прем’єра фільму, який зняли у селі на Шепетівщині

«Ко­ли спі­ва­ють мер­тві» — та­ка ос­та­точ­на наз­ва ху­дожньої іг­ро­вої стріч­ки про ді­яль­ність О­УН-УПА на те­ри­то­рії те­пе­рішньої Хмель­нич­чи­ни в 1950–1951 ро­ках. У се­лі Дід­ківці Ям­піль­ської гро­ма­ди, що на Ше­пе­тів­щи­ні, зня­ли всі іг­ро­ві сце­ни філь­му.

На­ра­зі по­чи­на­єть­ся мон­таж та му­зич­не офор­млен­ня ко­рот­ко­мет­ражної кі­нос­тріч­ки. Прем’єра від­бу­деть­ся у Хмель­ницько­му вже у жов­тні. Як по­ві­дом­ляє «Прос­ку­рів», фільм зня­то за кош­ти бла­го­дій­ни­ків.

Ре­жи­сер-пос­та­нов­ник та сце­на­рист Ва­силь Гор­ба­тюк — ди­рек­тор Хмель­ницько­го об­ласно­го лі­те­ра­тур­но­го му­зею, пись­мен­ник та дос­лідник іс­то­рії бо­роть­би під­пілля і пов­стансь­ко­го ру­ху О­УН-УПА на на­ших те­ре­нах. Це вже дру­гий фільм за сце­на­рі­єм Ва­си­ля Гор­ба­тю­ка з по­чат­ку пов­но­мас­штаб­ної вій­ни. Пер­ший — «Про­від­ник «Во­лох» про осо­бис­тість про­від­ни­ка О­УН-УПА, ке­рів­ни­ка Ду­на­євець­ко­го над­район­но­го про­во­ду УПА, вчи­те­ля Пет­ра Щер­ба­то­го та його поб­ра­ти­мів. Бюд­жет філь­му близь­ко 25 ти­сяч гри­вень, які на­да­ли ме­це­на­ти. Пер­шу стріч­ку пре­зен­ту­ва­ли гля­да­чам у жов­тні ми­ну­ло­го ро­ку. На від­мі­ну від по­пе­реднього філь­му, стріч­ка «Ко­ли спі­ва­ють мер­тві» — ху­дож­ня, хо­ча її сю­жет зно­ву ж та­ки бу­ду­єть­ся на ре­аль­них по­ді­ях, що від­бу­ва­ли­ся в Дід­ківцях су­час­ної Ям­піль­ської те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди. Зйом­ки від­бу­ва­ли­ся та­кож у Да­вид­ківцях, Паш­ківцях та Хмель­ницько­му.

Се­ред ак­то­рів, зай­ня­тих у стріч­ці, гля­дач по­ба­чить і про­від­но­го ар­тиста об­ласно­го драм­те­ат­ру Ва­си­ля Шпун­та, зас­лу­же­но­го ар­тиста Ук­ра­їни Сте­па­на Бор­тній­чу­ка, ін­ших мит­ців, а по­руч, в од­ній із ро­лей — по­ета-гу­мо­рис­та Сте­па­на Шка­пія.

На­ра­зі зні­маль­на гру­па за­вер­шує мон­таж від­зня­то­го ма­те­рі­алу. Му­зи­ку до філь­му на­пи­сав ком­по­зи­тор Іван Пус­то­вий.

Через вибух гранати на Дунаєвеччині загинули дві людини

26 вересня, в одному з сіл Дунаєвецької громади сталася надзвичайна подія. В одному з будинків стався вибух, про що поліції сповістив один із мешканців села.

«Правоохоронці невідкладно виїхали на місце події та виявили в літній кухні тіла 28-річної мешканки будинку та 38-річного жителя Дунаєвець. Попередньо встановлено, що у чоловіка в руках вибухнула граната», - сьогодні, 27 вересня, повідомили в секторі комунікацій обласного управління Нацполіції.

«За фактом убивства та незаконного поводження з боєприпасами слідчі слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області відкрили кримінальне провадження і наразі встановлюють усі обставини події», - додали в поліції.

Чоловік одружився з тещою, аби виїхати за кордон

На кордоні з Угорщиною прикордонники зупинили "цікаве" подружжя. Про це розповіло Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.

У пункт пропуску «Тиса», на виїзд з України, мікроавтобусом, що здійснює регулярні міжнародні пасажирські перевезення, прибуло подружжя громадян України. Чоловікові було 42 роки, а його дружині – 78 років. Він – уродженець Хмельниччини, вона - з Луганщини, шлюб зареєстрували в одному з відділів ДРАЦСів Києва ще минулого року.

Підставою виїзду за кордон для чоловіка мала слугувати інвалідність дружини. Він розповів прикордонникам Чопського загону, що супроводжує її на лікування в Італію.

Втім, у ході спілкування, прикордонники встановили, що у чоловіка є дитина від доньки нинішньої «дружини на папері», яка насправді є його тещею.

Згодом чоловік зізнався, що з її донькою перебуває у цивільному шлюбі та мав на меті потрапити в Італію до своєї дитини та справжньої дружини. А теща зголосилася на таку оборудку, аби допомогти зятеві отримати відстрочку від призову на військову службу, а також з виїздом за кордон.

Через кордон прикордонники чоловіка не пропустили. У діях літньої пані вбачають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ККУ, а чоловіка – ст. 336 ККУ.

У Хмельницькому померла пацієнтка з гарячкою Західного Нілу

Менше ніж за тиждень кількість хворих на гарячку Західного Нілу на Хмельниччині зросла втричі. Офіційно підтверджено, що один випадок закінчився летальною втратою. Про це повідомила Хмельницька інфекційна лікарня.

З початку вересня в лікарні з діагнозом гарячки Західного Нілу проходили лікування шість пацієнтів, серед яких чотири чоловіки та дві жінки.

При госпіталізації всі пацієнти скаржилися на високу температуру до 39,9°C, головний біль, біль у горлі, м’язах, суглобах, слабкість і нудоту. Чотирьом із них було діагностовано менінгоенцефаліт, а двоє мали гарячково-суглобову форму хвороби.

Серед шести пацієнтів п’ятеро одужали і були виписані з лікарні. Нажаль, одна жінка не змогла пережити хворобу, оскільки звернулася по медичну допомогу занадто пізно, що призвело до серйозного ускладнення – менінгоенцефаліту.

Важливо знати, що основними резервуарами гарячки Західного Нілу в природі є птахи, зокрема перелітні. Вірус може залишатися в їх крові від 14 до 200 днів. Комарі виступають основними переносниками хвороби, заражаючи тварин і людей під час укусів. Зараження від людини до людини, як правило, не відбувається.

Хвороба розпочинається різко, з ознобу та стрімкого підвищення температури, що супроводжується симптомами інтоксикації. Гарячковий період триває від 2 до 6 днів. Загалом клінічний перебіг хвороби має сприятливий характер, але в разі важкого стану може розвинутися менінгіт або енцефаліт. Медики закликають населення бути обережними та уважно ставитися до свого здоров’я.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися