Середина осені поєднала у собі одразу три освітянські свята. Минулого тижня ми відзначали день працівників закладів дошкільної освіти, працівників позашкілля. А у першу неділю жовтня святкуватимемо День педагогічних працівників.
Журналісти Starkon.city зустрілися із керівниками навчальних закладів міста і поставили освітянам актуальні на сьогодні однакові питання: про їх колектив, роботу в умовах війни та сучасних дітей.
- Наш колектив - це група дуже різних людей, яких об’єднує одне – бажання навчати дітей, бажання передати знання майбутньому поколінню українців.
Найкращий педагог може… ВСЕ!
Учитель не повинен… Вчитель жива людина, тому повинен, не повинен … Головне не панікувати!
Найбільша проблема освіти під час війни - це емоційний стан дітей, вчителів та батьків учнів.
Сучасні діти, які вони? Сучасні діти дуже рано дорослішають, на жаль. Вони емоційні занадто. Вони обізнані на сучасних гаджетах, вони думають що знають усе, а насправді лише частина має грунтовні знання, більшість реагують на зовнішню оболонку.
Як знайти до них підхід? Однозначної відповіді немає: хтось діє за існуючим шаблоном, хтось - намагається знайти власний шлях.
- Наш колектив - це команда однодумців, небайдужих людей, які віддані своїй праці, успішно вирішують завдання, визначені у Законі України «Про дошкільну освіту».
У «Теремку», який я очолюю уже багато років, працює 30 чуйних, доброзичливих, талановитих людей різних професій та різного віку. Усіх об’єднує найголовніше – любов до дітей та турбота про їх здоров’я, безпеку, повноцінний розвиток та виховання, бажання зробити все для того, щоб малята зростали успішними і щасливими.
Протягом останніх двох місяців колектив поповнили 6 педагогів. Вірю, що вони внесуть нові творчі ідеї.
Чи легко працювати в умовах військової агресії? Звичайно, ні. Але кожен працівник нашого закладу робить все для того, щоб «Теремок» був затишним, дружнім до дітей. Завдяки їх старанням створене безпечне та комфортне розвивальне середовище. Зокрема, в цьому році ми оновили фасад корпусу №1, спільно з батьками створили розвивальні зони на території. Взявши участь у грантовій програмі облаштували сучасним обладнанням ресурсну кімнату та кабінет для корекційно-розвиткових занять.
Попри всі виклики часу ми продовжуємо щоденно робити внесок у розвиток дошкільної освіти України.
Найкращий педагог може ненав’язливо знайти ключик до серденька кожної дитини, розкрити її внутрішній світ та спільно з батьками розвивати здібності, адже кожен малюк унікальний
Педагог не повинен пасувати перед труднощами, особливо у такий складний час, забувати про свою головну місію – виховання маленьких громадян України
Найбільша проблема освіти - це війна, яка забрала безтурботне дитинство у наших вихованців, змушує їх хвилюватися під час сигналу «Повітряна тривога», ховатися в укриттях, яка не дає повноцінно здійснювати освітній процес та, врешті-решт, просто радіти життю.
Які вони, сучасні діти? В закладі дошкільної освіти працюю з 1981 року і помічаю, що сучасні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони – більш допитливі, не закомплексовані, вільні від стереотипів, розумні, дуже активні, прийшли в цей світ у цифрову епоху і вже ніколи не зможуть уявити своє життя без інтернету та гаджетів.
Щоб знайти підхід до дітей, потрібно більше їм довіряти, вислуховувати їх думку, приймати такими, які вони є. Без тиску входити в їх світ, розділяти цінності та інтереси, не засуджувати почуття та підтримувати їх прояв.
Наш колектив - це творчі, креативні, наполегливі люди, що діляться своїми знаннями, талантом, частинкою серця і своєї душі з вихованцями. Адже позашкілля – це галузь, якій притаманне яскраве, активне життя, що постійно креативить, розвивається, перебуває у пошуку, русі. Творчі заняття, фестивалі-конкурси, мистецькі виставки, концерти, змагання. Тут кожен крок наповнений відкриттями, а радісні миттєвості дають можливість відчути себе потрібним. В час важких випробовувань ми довели свою мобільність, ми довели свою живучість, ми довели свою необхідність і актуальність.
Я точно знаю, що найкращий педагог може засвітити сонце у кожній дитині. Щоб вона мала змогу якнайкраще проявити себе, а в майбутньому знайти застосування набутим вмінням і навичкам. Педагог-позашкільник – це неповторна особистість, має свій особливий талант, який заохочує до навчання і творчості в позаурочний час, здійснює виховання засобами високої культури та мистецтва.
Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини, як професія педагога. Він зобов'язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури; прагнути до втілення в собі людського ідеалу
Найголовніша риса у вчителя – це любов до дітей. Вони навчаються в того, кого люблять. Друга, і не менш важлива риса — здатність відійти від авторитарного формату і бути на рівні з дітьми. Це вирізняє класного вчителя. Якщо сприймати дітей на одному рівні із собою, то можна навчитися від них не менше, ніж вони навчаться від вас.
Слід зазначити, що сфера позашкільної освіти, як і всі сфери життя нашого суспільства зазнали нині сильних змін в умовах воєнного стану. Усі ми вчились і продовжуємо вчитися жити в непростих умовах. Діти продовжують здобувати освіту, а педагоги навчати підростаюче покоління. Третій рік поспіль навчання дітей та праця педагогів відбувається під звуки сирен, іноді, під звуки вибухів. Але такі труднощі гартують освітян-позашкільників. Лунають сирени, а ми співаємо в укритті. Летять ракети, а ми танцюємо у бомбосховищах, забезпечуючи дітей у їх творчому розвитку, виховуємо національно-патріотичну молодь, налаштовуємо її на розбудову післявоєнної України.
Сучасні діти: енергійні і веселі, рухливі і задерикуваті, нетерплячі і спокійні, але всі неповторні і милі, одні-єдині на цілий білий світ. І всі так щиро дивляться своїми оченятами у твоє серце...
В педагога повинні бути не тільки знання, енергія, старанність, не тільки майстерність і досвід, а ще велике натхнення, яке народжує творчість. Він повинен мати віру, любов, відчувати красу свого покликання. Натхнення робить слово педагога живим, здатним торкнутися ніжної і щирої дитячої душі.
