«Автобусна станція чи не найлюдніше місце в Старокостянтинові. Щодоби тут проходять у різні напрямки країни 210 автобусів, в межах району – 120» – писала районна газета в 1975р.
В 1966р. в пресі відмічалось: «Щороку поповнюється автопарк міста. Зараз в ньому є 35 різних автобусів, кожен день в рейси виходить 27 автобусів, 10 по місту і 17 заміських. Жителі найвіддаленіших сіл Старокостянтинівського р-ну мають змогу швидко і зручно доїхати до райцентру чи в інший населений пункт».
Раніше до 30-х рр. ХХ ст. на місці автовокзалу було приміщення в’язниці, яка межувала з великою міською ринковою площею. В 1884 р. краєзнавець М.І.Зуц писав:
«Міська в'язниця розміщується в центрі міста, напроти Ринку, в приміщенні, яке належить власниці Старокостянтинова княгині Абамелек. Будинок досить старий. В'язниця розрахована на 50 чоловік, але насправді там постійно перебуває більше 150. Двір в'язниці малий, арештовані не можуть там пройтись через обмежений простір. Щороку число осіб, котрих притягують до відповідальності складає від 200 до 180 осіб. З них під слідством буває до 25 осіб, інші підлягають нагляду. Загальна кількість справ, яка припадає на Старокостянтинів до 85 справ і близько 60 осіб притягується до відповідальності за крадіжки зі зломом, шахрайство, розбій».
Тепер площа автовокзалу багатолюдна, оточена сучасними магазинами, аптеками, ринковими рядами.
Світлана Сусугурова
