У Старокостянтинові неспокійно майже кожної ночі. Сюди щоразу летять десятки шахедів. А жителі уже звикли до годинних тривог та небезпеки. Добре, коли все закінчується лише недоспаною ніччю чи легким переляком. Та буває усе набагато страшніше.
24 жовтня 2024 року мешканка Старокостянтинова Оксана запам’ятає назавжди. Повітряна тривога на Хмельниччині тривала з ночі й до ранку. За цей час збили 8 ворожих шахедів. А внаслідок атаки, в Старокостянтинові постраждала низка будівель: готель, нежитлове приміщення, бібліотека та житлові будинки.
В одному з таких будинків були батьки Оксани.
- Мої батьки вже пенсійного віку. Батько – має другу групу інвалідності. Із 1990 року вони живуть в двоповерховому будинку в Старокостянтинові, що розрахований на чотири сім’ї.
Зазвичай, під час тривоги батьки ховаються в укриття. Того дня вже відчували виснаження через регулярність загрози обстрілів. Тож залишилися у будинку. Батько спав. А мама саме йшла його будити. Як раптом – приліт.
Через займання на даху став поширюватися вогонь. Батьки не могли вийти з будинку. Двері були заблоковані. Батько їх вибив. Йому стало зле. У нього стоїть кардіостимулятор і з ним сталися проблеми, через те, що він перехвилювався. Тож ми повезли його в лікарню.
В результаті того прильоту, згорів дах зі сторони будинку батьків. Одне вікно викрутило. Стеля посипалася. У сусідньому будинку також вікно вибило.
Проте Оксана та її родина не залишились наодинці зі своєю бідою.
- На перекриття будинку з міського бюджету виділили кошти, а працівники Комбінату комунальних підприємств виконали роботи.
Крім того, на допомогу прийшли звичайні люди, котрі відреагували на збір коштів, про який оголосила Оксана, ще до початку будь-яких робіт. Тож каже, що за зібрані кошти, а це 83000 грн., перекрили дах на гаражах та сарайчиках, замовили двоє дверей в будинок, проплатили всім вікна, які повибивали в будинку та одне вікно в будинку навпроти.
Житло та господарські будівлі ще однієї родини, жителів Старокостянтинова, постраждали двічі – 24 та 26 жовтня.
У той час сім’я взагалі була за межами міста. Про те, що їх житло постраждало від вибухів повідомили сусіди.
- Під час першого обстрілу, 24 жовтня, ми відбулись легкими наслідками. Вилетіли вікна та з’їхав дах у сараї. А вже 26 жовтня були вибиті вікна у житловому будинку, пошкоджено горище та дах, у будинку впала люстра.
Нам відразу повідомили, що можна звернутись у міську раду та написати заяву на допомогу. Вдалося отримати шифер та скло, роботи виконували вже власними силами.
Крім того приїхали волонтери з благодійного фонду «Рокада», котрі взяли заміри пошкоджених металопластикових вікон і пообіцяли їх виготовити, - каже Оксана і додає. - Під час нічних тривог не завжди ходили в укриття у восьмій школі, а тепер 100 відсотків будемо туди ходити.
Житло Анатолія теж постраждало внаслідок ударів шахедів 24 та 26 жовтня.
У будинку чоловіка вибило 3 вікна, в одне із них, прилетів добрий шматок цегли, понівечені двері на горищі та в гаражі. Черепиця на даху та огорожа теж пошкоджені.
А от у сусідів чоловіка у хаті вилетіли усі 12 вікон.
- Уявіть, жодного вікна не вціліло. Добре, що відразу допомогу надавала благодійна організація: привезли плівку та брезент, - каже чоловік. - Кому потрібне було скло та шифер, можна було взяти у міській раді. Роботи виконували уже самостійно.
Вже 3 листопада від атаки руснявих шахедів постраждав будинок Володимира. Тут повністю вигорів дах, у кімнатах потрібно робити ремонт.
- Вогонь пошкодив речі, стіни. У будинку живуть маленька дворічна дитина і п’ятий рік — не ходяча жінка, - розповідає чоловік. - Після займання вийшли на вулицю, де в цей час було менше нуля градусів. Дружину евакуювали з будинку на кріслі колісному, бо має інвалідність.
Родину Володимира тимчасово прихистили сусіди. Рятувальники зачистили територію, брезентом накрили дах та підготували його до ремонту. Роботи будуть проводити благодійники.
