На Хмельниччині взялися ремонтувати один з найвищих у Європі мостів
У межах експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення, на замовлення Служби відновлення у Хмельницькій області, продовжуються ремонтні роботи на мосту «Стрімка лань», який з’єднує береги річки Смотрич в місті Кам’янець-Подільський, та локаційно належить до автошляху Н-03 «Житомир — Чернівці».
Зокрема, на даній ділянці днями було відфрезеровано смугу старого покриття ліворуч, три залізобетонних прогони та підхід з боку Чернівців, та влаштовано три деформаційні шви на пів ширини габариту мосту.
Важливо, що зазначені роботи проводяться буз зупинки транспортного потоку. У зв’язку із цим, просимо водіїв бути максимально обачними та обережними, звертати увагу на тимчасові попереджувальні дорожні знаки та роботу спеціалізованої дорожньо-будівельної техніки.
Що відомо про цей міст
Міст «Стрімка лань» або «Лань, що біжить» в Кам’янці-Подільському, називають одним з унікальних проектів, розроблених фахівцями Інституту електрозварювання імені Євгена Патона в 1966 році.
«Лань, що біжить» — це найвищий в Європі міст без вертикальних опор (54 метри). При будівництві мосту вперше у світовій практиці застосовано бісталеву конструкцію (поєднання двох металів для кращої термостійкості). Відстань між опорами моста складає 174 метри, його довжина — 379 метри, а ширина проїжджої частини — 14 метрів.
У Красилові поліцейські оголосили підозру чоловікові, який викрав понад 80 тисяч гривень зі знайденої банківської картки
Зловмисник знайшов загублені мобільний телефон та банківські картки. Отримавши код доступу до інтернет банкінгу, порушник викрав усі кошти з банківських рахунків.
До поліції із заявою про крадіжку звернувся 38-річний красилівчанин, який розповів, що напередодні загубив сумку з мобільним телефоном та банківськими картками. Коли він прийшов у банк, аби заблокувати рахунки, йому повідомили, що всі його кошти — як особисті, так і кредитні — вже встигли списати.
Працівники поліції встановили, що втрачену сумку знайшов 41-річний місцевий житель. Маючи мобільний телефон потерпілого та його картки, зловмисник отримав доступ до банківського додатку. Так порушник викрав понад 80 тисяч гривень. Частину з цих коштів він програв в онлайн-казино, ще частину – витратив на купівлю криптовалюти.
Наразі слідчі відділення поліції №4 (м. Красилів) оголосили зловмисникові підозру за ч. 4 ст. 185 (Крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану) Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають.
На Хмельниччині прокуратура у судовому порядку повернула у державну власність особливо цінні землі із дохристиянськими курганами
Судом задоволено позов Хмельницької обласної прокуратури про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення із розміщеними на ній 25 дохристиянськими похованнями на території Гуменецької сільської територіальної громади.
Вказана земля є об’єктом культурної спадщини та власністю держави.
Встановлено, що отримавши в комунальну власність сформовану в ході інвентаризації земельну ділянку сільськогосподарського призначення за рахунок земель історико-культурного призначення, орган місцевого самоврядування поділив її для подальшої передачі у приватну власність. Однак, розпорядитися цією землею не встиг. На заваді став заявлений прокурором позов.
Суд зобов’язав територіальну громаду повернути землю під пам’яткою археології місцевого значення ранньослов’янської епохи у власність держави.
Хмельничанин відсудив у Хмельницькобленерго 30 тисяч гривень моральної шкоди за безпідставне відключення від електромережі
Мешканець м. Хмельницького звернувся з позовом до АТ «Хмельницькобленерго» – просив суд зобов’язати підприємство безоплатно відновити постачання електричної енергії до його будинку та стягнути з нього 40 000 гривень моральної шкоди й по 2000 гривень за кожен день відсутності електропостачання.
Про це інформує пресслужба Хмельницького апеляційного суду.
Він пояснив, що 18 грудня 2023 року отримав від Хмельницького МРЕМ претензію, в якій його повідомили про 529 гривень боргу за спожиту електроенергію до 31.12.2018 року та попередили: якщо він її не погасить, МРЕМ звернеться до суду для примусового стягнення заборгованості з покладенням на нього додаткових витрат.
Чоловік у відповідь надіслав заперечення про безпідставність вимог та повідомив, що у нього немає заборгованості за спожиту електроенергію. Проте у квітні 2024 року обленерго надіслало попередження про припинення постачання йому електричної енергії у зв`язку з його боргом, що утворився до 1 січня 2019 року, у розмірі 529,44 грн.
24 квітня 2024 року його будинок було відключено від електропостачання, акту відключення підприємство досі не надало.
За словами позивача, неправомірні дії підприємства завдали йому та його сім’ї моральну шкоду: через хвилювання він потрапив до лікарні, погіршилися побутові умови проживання, стали гіршими стосунки у сім’ї.
Хмельницький міськрайонний суд у задоволенні позову відмовив, позаяк дійшов висновку, що обленерго діяло правомірно.
Споживач оскаржив рішення до апеляційного суду, просив його скасувати та задовольнити позов.
Колегія суддів ХАС зауважила: аби встановити, чи правомірно обленерго припинило постачання електроенергії до будинку споживача, суд повинен встановити, чи мав він заборгованість перед підприємством.
На думку апеляційного суду, відповідач не підтвердив цієї заборгованості належними та допустимими доказами та не мав усіх визначених пунктом 7.5 постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» підстав для повного припинення постачання електричної енергії до будинку позивача.
Тому колегія суддів частково задовольнила апеляційну скаргу. Скасувала рішення місцевого суду та ухвалила нове: зобов`язала АТ «Хмельницькобленерго» безоплатно відновити постачання електричної енергії до будинку апелянта та стягнула на користь останнього 30 000 гривень моральної шкоди.
