Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
23 листопада у Старокостянтинові до пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років жителі міста несли колоски, калину, запалені лампадки у пам'ять про тих, хто не дожив, хто недолюбив, у пам'ять про живих і ненароджених.
Представники релігійних конфесій громади провели поминальні панахиди, театральні постановки створили атмосферу невимовного болю, розпачу та трагізму часів штучно створеного голоду.
А з настанням темряви на підвіконнях містян замиготіли вогники свічок.
Фото управління культурної політики та ресурсів
