Керівниця народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Дзвіночок», Людмила Іванівна Ножка, успішно продовжує справу свого чоловіка, Володимира Ножки, котрий не лише був її партнером у житті, а й натхненником, музикантом, автором та засновником ансамблю.
Володимир був відомим у Старокостянтинові та за його межами музикантом, композитором, серцем і душею «Дзвіночка». А після його раптової смерті у 2004 році Людмила Іванівна взяла на себе керівництво колективом, забезпечивши йому подальший розвиток та збереження творчої спадщини.
Людмила Іванівна народилася в Полонському районі в сім’ї вчителів, напрочуд співочій дружній родині. Любов до музики привили і їй. Людмила має музично-педагогічну освіту, закінчила Чернівецьке музично-педагогічне училище, а далі поїхала за направленням працювати до Миколаєва. Там дівчина мала шалений успіх. У Будинку культури створила вокальну групу з педагогів міста зі 107 людей, яка перемагала на численних конкурсах. На одному республіканському огляді хтось із журі запропонував місце в училищі морської авіації.
Але Людмила мріяла опинитися ближче до дому. І коли її запросили до Старокостянтинівського Будинку офіцерів, не вагаючись, погодилась. В свої 22 роки вона приїхала працювати інструктором культурно-художньої роботи з сім’ями військових. Саме тут вона зустріла Володимира.
Володимир закохався з першого погляду, і одразу сказав, що Людмила буде його дружиною. На той час хлопців було багато, тому ці слова не зачепили Людмилу, але Володимир від неї вже не відходив і в усьому допомагав. Коли ж вона захотіла змінити роботу, він швидко знайшов їй місце музичного керівника в дитячому садочку. Проте тодішній начальник райво, жартуючи, поставив умову: якщо Ножка підтвердить їхні стосунки документом із РАГСу, тоді її візьмуть на роботу, а якщо ні — запропонують роботу далеко від міста.
Молоді люди подали заяву до РАГСу, зіграли весілля і були надзвичайно щасливими. Людмила стала музичним керівником у садочку, де працює й до сьогодні. Вона паралельно працювала на двох-трьох інших роботах, зокрема, керувала ансамблем на заводі сухого молока, де також створила вокальну групу. Брала участь у численних оглядах, конкурсах, виїзних заходах.
Весь цей час Володимир Ножка був її надійною підтримкою, допомагаючи в усьому. Вони разом працювали над різноманітними проектами, і вже не могли уявити своє життя один без одного.
Згодом народилися їхні донечки Мілана та Інеса, які теж виросли в атмосфері музики, стали музикантами, а зараз навіть їхній онук навчається у музичній школі. Людмила Іванівна продовжує поєднувати роботу музичного керівника у дитячому садочку та свою активну творчу діяльність, передаючи свою любов до музики і своїм дітям, і онуку.
Заснування «Дзвіночка» та розвиток під керівництвом Володимира Ножки
Ансамбль «Дзвіночок» був заснований у 1965 році як невелика жіноча вокальна група доярок. У 1970 році Володимир Ножка став незмінним керівником колективу. За цей час він перетворив ансамбль на справжній культурний феномен, додаючи до нього нові елементи, включаючи танці, оркестрові компоненти та нові музичні аранжування.
«Талант Володимира Ножки був унікальним. Він володів абсолютним слухом і міг зіграти будь-який твір без попередніх репетицій», - розповідає Людмила Іванівна.
Володимир Ножка був не лише чудовим організатором, а й талановитим композитором та аранжувальником. Однією з візитівок ансамблю стала його пісня «Подільський рушничок», яка викликала овації на багатьох конкурсах. Майстерність Володимира Ножки неодноразово вражала слухачів як в Україні, так і за кордоном. Володимир Ножка мав звання заслуженого працівника культури.
Він казав: «Я народив цей колектив, і я з ним назавжди», — згадує дружина Володимира Ножки.
«Дзвіночок» здобув популярність завдяки своїй енергії та невтомній праці.
"Наш ансамбль починав із простих сільських виступів, але любов до музики й неймовірна енергетика вивели нас на велику сцену", — розповідає Людмила Іванівна.
У 1989 році колектив отримав почесне звання «народний аматорський», а вже в 2004 році став муніципальним фольклорним ансамблем імені Володимира Ножки.
Володимир Іванович отримав звання Почесного громадянина міста посмертно. На його честь названо Центр культури імені Володимира Ножки.
Колектив представляв українську культуру на міжнародних фестивалях і конкурсах, виступаючи в країнах Європи, на Близькому Сході, а також у Дагестані.
Важка втрата та продовження справи
Після несподіваної смерті Володимира Ножки в 2004 році, Людмила Іванівна стала новим керівником ансамблю. Незважаючи на величезну особисту втрату, вона зібрала сили, щоб продовжити його справу, відновивши репетиції та підтримуючи творчий дух колективу.
«Він завжди питав: «А що буде з ансамблем, якщо мене не стане?» Ми знали, що повинні продовжити його справу», — ділиться теперішня керівниця.
Людмила Іванівна не тільки успішно керує ансамблем, а й активно працює над оновленням репертуару, залучаючи до колективу нових талановитих учасників. Під її керівництвом ансамбль здобув численні нагороди на міжнародних конкурсах, серед яких найбільш значущими стали перемоги в Болгарії на конкурсі «Golden Dream» у 2018 році та в Греції у 2021 році, де «Дзвіночок» отримав Гран-прі.
Крім того, за вагомий внесок у вивченні, обробці та популяризації подільського фольклору керівника ансамблю нагороджено престижним дипломом та премією імені Кості Широцького в галузі мистетствознавства, фольклору та етнографії.
«Ми стояли на сцені й слухали, як оголошують переможців. Третє місце — не ми, друге — не ми, перше — теж. Ми вже думали, що нас забули. І раптом — гран-прі! Це був тріумф!», — згадує Людмила Іванівна про виступ колективу у Греції.
Народна пісня як спадок і сила духу
Талант і енергія Володимира Ножки не тільки були джерелом творчого натхнення для ансамблю, але й стали основою культурної спадщини, яку Людмила Іванівна зберігає та розвиває далі.
Репертуар «Дзвіночка» включає не лише пісні Володимира Ножки, а й українські народні пісні, оброблені та адаптовані для сучасної сцени, а також пісні, записані в селах подільського краю.
Ансамбль неодноразово виступав на благодійних концертах, підтримуючи поранених бійців у військових шпиталях та збираючи кошти для ЗСУ. З початком війни в 2014 році, а потім і під час повномасштабного вторгнення, «Дзвіночок» активно долучався до патріотичних заходів, підкріплюючи дух українців своєю музикою.
Майбутнє ансамблю «Дзвіночок»
Незважаючи на важкі часи, «Дзвіночок» продовжує існувати та активно розвивається. Колектив відкритий для молодих талантів і шукає нові форми для збереження народної музики та її популяризації серед молодого покоління. Людмила Ножка, яка очолює ансамбль, впевнена, що у майбутньому колектив зможе передати свою традицію та творчість наступним поколінням.
"У нас ще стільки неспіваних пісень, які залишив Володимир Іванович. Вони чекають свого часу, і ми збережемо їх для наступних поколінь" — каже Людмила Іванівна.
Сьогодні ансамбль готується до свого 60-річного ювілею, який обіцяє стати важливою подією в житті колективу.
«Дзвіночок» — це не просто колектив, це жива історія української народної пісні, традицій та культури, яка триває вже понад півстоліття. Завдяки відданості Людмили Іванівни та її сім’ї, ансамбль не лише зберігає творчість Володимира Ножки, але й продовжує розвиватися, вносячи нові елементи в традиційну українську музику.
У майбутньому «Дзвіночок» обіцяє залишатися важливою частиною культурного ландшафту України, даруючи насолоду та натхнення новим поколінням слухачів.
