У селі Андронівка Старокостянтинівської громади, що на Хмельниччині, мешкає всього три людини. Двічі на тиждень сюди автомобілем привозять продукти. Втім, тут є мобільний зв’язок і навіть супутникове телебачення.
Про це розповіли на Суспільне Хмельницький.
Одна із трьох постійних жителів Андронівки 70-річна Антоніна Ісько каже, що у 1960-х роках люди почали виїздити із села Андронівка.
"У 1966 році я їхала вчитися після восьми класів, тоді у нас в селі було 260 душ. Було тяжко жити, зарплати в колгоспі не дуже платили. Три в Казахстан на цілину, більшість — до міста".
Й сама Антоніна Ісько мешкала на Одещині. У 1970-х роках повернулася в Андронівку, доглядати за старенькими батьками. Так і залишилася жити там дотепер. "Діти мені заготовляють дрова. Російськомовними книжками запалюю грубку вранці і ввечері".
Жінка розповіла, у село приїздить пересувне відділення Укрпошти. Крім того, двічі на тиждень підприємниця привозить автівкою продукти. До найближчого магазину треба йти два кілометри у сусіднє село. За словами, Антоніни Ісько, воду бере з власної криниці, господарства майже не тримає.
"У мене немає сусідів! В іншому кінці села живе одна сім’я. Людей із сусідніх сіл, Вишневе, Вербівці, я теж вважаю своїми сусідами".
У село навідується Дмитро Стрелковський зі Старокостянтинова. Чоловік розповів, придбав тут будинок для дачі. "Сусідів провідуємо, нашу бабусю. Вона за нами приглядає, ми за нею".
За словами чоловіка, тримає качок, тому приїздить в село через день-два. Цього року виграв грант на купівлю вуликів. Планує облаштувати теплицю, зробити ремонт у хаті, щоб переїхати в Андронівку із міста на постійне проживання.
