25 лютого в Україні відзначають День інженерно-авіаційної служби авіації ЗСУ – професійне свято тих, хто працює на землі, щоб наша авіація була готова піднятися у небо. Саме від їхньої ретельної роботи залежить боєготовність літаків, а отже – успіх повітряних операцій.
Серед таких відданих своїй справі фахівців – Олег, військовослужбовець 7-ї бригади тактичної авіації ім. Петра Франка. Він понад 20 років працює у сфері авіаційного технічного забезпечення, і за цей час інженерно-авіаційна служба стала для нього не просто роботою, а справою життя.
Робота без перерв
- Інженерно-авіаційна служба – це серце і мозок бойової авіації», – каже Олег. – Льотчики виконують завдання у небі, а на землі працюють ті, хто забезпечує боєготовність літаків. А з початком повномасштабного вторгнення росії режим роботи інженерно-авіаційної служби змінився кардинально: тепер це 24/7, у три зміни, в умовах постійних обстрілів і загрози ракетних ударів.
Інженери-авіатори виконують повний спектр завдань – від технічного обслуговування та підготовки літаків до вильотів до складних ремонтів авіаційних систем, двигунів та озброєння. Їхня робота критично важлива, адже безперервна підтримка техніки дозволяє забезпечити ефективність української авіації у бойових умовах.
Мрія, що стала реальністю
Олег з дитинства марив небом і літаками. Він ріс поруч із військовим аеродромом, захоплювався авіацією і мріяв працювати з бойовими літаками. Після закінчення Васильківського коледжу вступив на службу як авіаційний технік, і перший літак, який він підготував до вильоту, був Су-24 – той самий, біля якого він колись фотографувався у дитинстві.
- Вдома зберігається фото, де я ще юним стою поруч із літаком. Хто б міг подумати, що через кілька років саме цей борт стане першим, який я випущу в небо як технік, – розповідає він.
Ремонт під обстрілами та робота на передовій
Одна з головних особливостей роботи інженерно-авіаційної служби під час війни – це готовність працювати у будь-яких умовах. Літаки ремонтуються не лише в ангарних приміщеннях, а й прямо на оперативних аеродромах, просто неба, навіть під час повітряних тривог. Часу обмаль: іноді є лише кілька хвилин на ремонт перед тим, як необхідно рятуватися від чергового ракетного удару.
«Ми працюємо не заради нагород»
Робота інженерно-авіаційної служби – це командна справа, яка вимагає злагодженості та довіри. У бойових умовах ці люди стають не просто колегами, а справжніми побратимами.
- Ми не працюємо заради грошей чи нагород. Ми працюємо, бо знаємо: наша праця рятує життя. Від нашої роботи залежить упевненість пілота в бою, і саме це мотивує кожного з нас, – ділиться Олег. - У перші дні війни хлопці тижнями не бачили рідних, забували про їжу, адже у голові лише одне бажання та поставлене завдання: підготувати літак і зустріти його. На жаль, не завжди це вдавалося. Але попри втому, небезпеку та виснажливий графік, інженерно-авіаційна служба продовжувала виконувати свою місію.
І сьогодні кожен день – це боротьба за те, щоб українська авіація залишалася у строю, а кожен відремонтований літак – це ще один крок до перемоги.
Ми працюємо у тіні, щоб наші пілоти могли підніматися в небо. І не зупинимося, поки крайній літак не буде готовий до бою, а Україна не здобуде перемогу.
Фото Олександр Вітрук
