Вперше в історії закладу та міста дев’ятикласник Андрій Куц здобув перемогу у Всеукраїнській олімпіаді з інформатики. А ще хлопець потрапив на відбір, де обиратимуть представника від України на міжнародну олімпіаду в Японії.
– Я не вперше брав участь у олімпіаді з інформатики. Мій попередній досвід був не дуже вдалим, а ось цьогоріч пощастило. У таких дисциплінах дуже важко спрогнозувати результат. Можна працювати багато і наполегливо і нічого не досягати протягом років, а потім раз – і ти переможець, – розповідає Андрій. Але кожна олімпіада – це досвід, з яким уже легше на наступних виборювати перемоги.
Костянтин Миронюк має друге місце у Всеукраїнській олімпіаді з інформаційних технологій. У нього чималий досвід виступів на Всеукраїнських олімпіадах. У 9 класі з інформатики він також виборов друге місце.
– Інформатика – те, що мене захоплює і цікавить. З Хмельницької області у Всеукраїнській олімпіаді брали участь четверо учнів. Протягом тижня ми збиралися у Хмельницькому, готувалися з тренерами. Сергій Вапнічний, мій вчитель інформатики, один з тренерів збірної команди Хмельницької області. Він у свій час дав зрозуміти, що інформатика – це не лише ігри в комп’ютерах, а – майбутнє. Олімпіада проходила у Запоріжжі, тривала близько 4 годин. Півгодини було виділено на теорію – розв’язання тестів, решта часу пішла на створення баз даних, презентації.
– Щоб досягати результатів потрібно працювати. Я ніколи не примушую своїх учнів до роботи. Важливо, щоб дитина сама усвідомила, що їй це потрібно. Сьогодні нам є чим пишатись. Хмельницька область на Всеукраїнській олімпіаді виборола має 5 дипломів: два за 1 місце та три за друге. В учнів гімназії два з них, – ділиться успіхами вчитель інформатики Сергій Вапнічний.
Всі перемоги у них спільні
У класі інформатики чимало дипломів переможців та призерів попередніх років олімпіад різних рівнів. Кожного з ним пам’ятає Сергій Вапнічний. А хлопці не забувають про нього: приходять, діляться здобутками.
– Андрій Перун зараз на другому курсі Київського національного університету, стажувався у Німеччині, Дмитро Сорока стажування проходив в Америці в Google, Максим Шумейко – в Microsoft. Такі діти уже зі школи виходять із основним багажем знань і готові до роботи навіть після 11 класу. Але кожен з них по-різному досягає мети: у когось талант, який просто треба трішки розвинути, а комусь потрібно наполегливою працювати з дня у день. А сьогодні у закладі цим хлопцям є достойна зміна – Андрій Куц, Костянтин Миронюк, Владислав Нечипорук, Андрій Савчук, Антон Гіппіус, Ілля Колісник – їх дипломи теж будуть у цьому класі, – з гордістю про своїх дітей розповідає Сергій Вапнічний. – Важливо, що таких дітей сьогодні підтримують на міському та обласному рівнях.
– До кожної дитини потрібен особливий підхід, але не вчителя-диктатора, а товариша. Я зі своїми учнями у школі вітаюсь за руку. І вже знаю, коли хлопці біжать, щоб подати руку, то в них є чим поділитися, що розказати. Коли ж намагаються пройти непоміченими – значить щось не склалося і варто поговорити, підбадьорити.
– Знаєте, я завжди порівнюю роботу з дітьми з тим возом, який потрібно пхати під гору. Проте коли вони досягають вершини, я добре розумію, що своїм досвідом і знаннями можуть змести вже й мене на тому пагорбі – і саме цим пишаюсь.
