З 1 вересня 2025 року в Україні розпочалося пілотування реформи старшої школи. У ньому беруть участь 30 ліцеїв-амбасадорів, які стануть першими закладами, що апробують оновлені підходи до організації навчання. Через рік, з 1 вересня 2026 року, стартує другий етап пілотування. Кількість амбасадорів, які братимуть участь у пілотному проєкті, суттєво збільшиться. А вже 1 вересня 2027 року стане початком масового впровадження реформи для учнів 10-х класів. Старша профільна школа буде трирічною й передбачатиме створення академічних ліцеїв, у яких навчатимуться учні 10-12 класів.
«30 ліцеїв першими розпочнуть пілотування, спробують нові підходи до організації навчання, запровадять нестандартні вибіркові курси. Тобто це ті ліцеї, на які рівнятимуться заклади освіти всієї країни. Цінно спостерігати, наскільки педагоги захоплені реформою старшої школи і як сміливо погодилися на пілотування. Адже попри підтримку МОН і партнерів, бути першими — не просто. Проте для них важлива кінцева мета реформи — якісна старша школа для всіх підлітків України», — каже заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
Журналісти Starkon.city вирішили розібратися, у чому полягає суть реформи, які зміни чекають на заклади освіти Старокостянтинівської громади і чи готові вони до них, а також як працюють уже ті, хто потрапив у передпілотний проєкт з реформування старшої школи.
Наразі є затверджена прогнозована мережа ліцеїв Хмельницької області, яка налічує 48 закладів освіти в 29 територіальних громадах.
У Хмельницькій ОВА зауважують, що затверджена мережа є прогнозованою та може змінюватися. Її сформували із урахуванням показників соціально-економічного розвитку області та наявного учнівського контингенту.
Результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на запит Проєкту DECIDE, свідчать про значну підтримку реформи. У Хмельницькій області профільну реформу старшої школи підтримують:
90% старшокласників;
89% батьків учнів 10–11 класів і 79% батьків учнів 5–6 класів;
75% учителів;
86% директорів шкіл.
Що таке профільне навчання?
Профільне навчання - це спосіб організації навчання у старших класах, що передбачає поглиблене вивчення певних предметів з однієї або кількох споріднених галузей знань, що відповідають інтересам та нахилам учнів.
Реформа старшої школи має на меті покращити якість освіти та адаптувати освітній процес до сучасних потреб і спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, незалежно від їхнього місця проживання.
При плануванні мережі ліцеїв враховується їх доступність. Максимальна відстань — до 30 км, у багатьох випадках — 10–20 км. До ліцеїв буде організовано підвезення учнів. За організацію підвезення учнів до академічних ліцеїв відповідає місцева влада.
В академічних ліцеях має бути багато учнів на паралелі (щонайменше 100), для якісної організації навчання за різними профілями та вибору предметів поза ними. Більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів і бажано 5–9 класів. Проте реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання учнів. Не йде мова і про закриття гімназій (шкіл до 9 класу).
Учні 10-12 класів зможуть вибирати профілі навчання та предмети й курси. Які можуть бути профілі? Наприклад, фізико-математичний, економічний, гуманітарний, філологічний, хіміко-біологічний, або їх комбінації. Цей перелік не є вичерпним і ліцеї можуть пропонувати свої профілі.
Окрім вибіркових, незалежно від обраного профілю, усі учні й учениці 10–12 класів обов'язково вивчатимуть: українську мову та літературу, математику, англійську, історію, громадянську освіту, фізичну культуру, захист України.
У 10–11 класах природничі предмети й курси будуть обов'язковими для всіх учнів і учениць без винятку.
Профільне навчання покликане допомогти учням: поглибити знання з предметів, які їм цікаві, визначитися з майбутньою професією, підготуватися до вступу у заклади вищої освіти.
Профорієнтацію будуть проводити вже у 5-9 класах. Учні за цей час мають побачити свої сильні сторони, щоб після 9 класу зрозуміти, який профіль навчання їм найбільше підходить. Проте навіть ще після завершення 10 адаптаційного класу учні матимуть можливість змінити профіль навчання.
Ліцеї зможуть організовувати освітній процес інакше, ніж гімназії та початкові школи. Наприклад, класи формуватимуть лише для вивчення обов’язкових предметів. Вивчаючи профільні предмети і за вибором, учні будуть об’єднувати у змінні групи.
Де будуть ліцеї у нас?
Заступниця начальника управління освіти Старокостянтинівської територіальної громади Валентина Янзюк каже, що зміни, які відбуваються в державі, не оминуть освіту і нашої Старокостянтинівської громади.
Сьогодні у нас працює 23 школи: 8 у місті та 15 у селах. На базі трьох міських навчальних закладів: школи №1, ліцею імені М. С. Рудяка та навчально виховного комплексу імені Героя України С. М. Бондарчука створять академічні ліцеї. Саме вони і навчатимуть учнів 10–12 класів.
У створення сучасного освітнього середовища громада інвестувала понад 2,2 млн грн. Заклади освіти отримали інтерактивні дошки, комп’ютерні класи, проєктори, принтери, Wi-Fi, укладені договори на постачання меблів та обладнання для кабінетів.
У громаді зараз батькам і учням пояснюють, навіщо потрібна реформа старшої школи: проводять зустрічі та обговорення, розповідають про умови навчання, підвезення та переваги профільної школи.
Хто вже втілює профільне навчання на Хмельниччині?
Хмельниччина уже має свого власного амбасадора з впровадження профільної освіти. Красилівський ліцей під керівництвом директорки Олени Ковальчук став одним із закладів, який бере участь у передпілотному проєкті з реформування старшої профільної школи.
Ще влітку 2021 року набір до десятих класів у Красилівській територіальній громаді відкрили лише в новоствореному ліцеї. Це рішення дало змогу колективу та учням спробувати нову модель навчання, що передбачає вибір профілів та більше можливостей для розвитку. У перший рік реформування тут створили 7 класів. Набрали 168 учнів у два класи української філології, два – математики, по одному – англійської мови, історії й біології.
«Наш заклад потрапив у передпілотний проєкт завдяки заявці, яку ми подали. Нас підтримав відділ освіти, яким на той час керувала Олена Михайлівна Заїка. Для нашого освітнього закладу це був виклик, але водночас і шанс вийти на новий рівень», – розповідає директорка.
У 2024–2025 навчальному році в ліцеї здобували освіту 645 учнів у 28 класах, серед яких – 14 профільних. 57 школярів із 16 сіл Красилівської громади щодня підвозили шкільними автобусами.
На старті проєкту у закладі провели капітальні ремонти в класах старшої профільної школи. Наразі кожен кабінет обладнаний ноутбуком, проектором та екраном. Цьогоріч виділена державна субвенція на ремонт природничих кабінетів. У співфінансуванні з місцевим бюджетом оновлюють кабінети фізики, хімії, біології та лекційну залу.
Особливу увагу у ліцеї приділяють адаптації дітей до нової моделі навчання.
«Ми враховуємо побажання учнів і батьків під час формування класів. Якщо, наприклад, кілька дітей із сусідньої школи обирають один профіль, ми намагаємося зберегти їх у одному класі. Це дозволяє їм легше звикати до нових умов. Деякі учні змінюють профіль у 11 класі. Ми йдемо їм назустріч. Якщо є бажання, дитина може перейти, хоча це й потребує додаткових зусиль, щоб наздогнати матеріал», – пояснює Олена Іванівна.
Найбільш популярним профілем у Красилівському ліцеї є англійська мова. У закладі сформовано 7 класів з 14 за даним спрямуванням, крім того є математичний та філологічний профілі.
У академічному ліцеї працює 50 педагогів, з яких 28 – викладають лише в старших класах. На початку створення ліцею у заклад прийняли велику кількість педагогічних працівників із усіх закладів освіти громади. Фактично педагогічний колектив старшої профільної школи оновився на 99%.
Красилівський ліцей співпрацює з університетами Хмельницького. Наразі це профорієнтаційна робота. Проте на майбутнє тут планують організувати проведення занять викладачами ЗВО.
«Упродовж 2024–2025 навчального року ми побачили позитивну динаміку в мотивації та навчальних досягненнях дітей. Учні брали участь у конкурсах, проєктах, дослідженнях МАН. Маємо 11 призових місць на обласному етапі Всеукраїнських олімпіад, п’ятеро учнів стали призерами обласного етапу МАН. Наша учениця здобула друге місце на Всеукраїнському етапі МАН. І що дуже приємно – цього року маємо випускників із 200 балами на НМТ.
Ми бачимо, що діти хочуть більше. Вони шкодують, що навчання в профільній школі триває лише два роки. Тому пілотна модель із трьома класами (10–12) дасть їм більше можливостей для самостійності й професійного визначення. А для нас головне – чути учнів і створювати умови, де кожен зможе реалізувати свій потенціал», – підсумовує директорка Олена Ковальчук.
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
