На початку 1990-х років у Хмельницькій області дислокувалася одна з найпотужніших ракетних дивізій стратегічного призначення Радянського Союзу. Про це Суспільному Хмельницький розповів колишній командир ракетного полку Сергій Бабичев.
За його словами, до складу дивізії входило дев’ять ракетних полків, кожен з яких мав по десять пускових шахт типу "ОС" (стаціонарні шахтні установки). У кожній шахті стояла міжконтинентальна ракета, оснащена шістьма ядерними боєголовками. Таким чином, лише на території Хмельниччини було розміщено 540 ядерних зарядів.
"Кожна ракета мала потужність, що у кілька разів перевищувала вибухи в Хіросімі та Нагасакі. Система охорони була багаторівневою — сигнальні контури, датчики, кулеметні вежі. На кожній пусковій чергували сержант і солдат, загальна зміна складала близько 40 осіб", — пригадує Сергій Бабичев.
Архівне фото. Військові під час технічних робіт із ракетним обладнанням. Сергій Бабичев
Початок роззброєння
Після підписання у 1993 році Масандрівських домовленостей між президентами України та Росії розпочався процес ліквідації ядерного потенціалу України. Знищення ракетних шахт та вивезення боєголовок тривало понад два роки.
За словами Бабичева, технічний контроль за вибухами, якими знищували пускові установки, здійснювала американська компанія "Bechtel".
"Я особисто зустрічався з віцепрезидентом компанії — колишнім командиром американського підводного човна. Після вибухів шахти засипали уламками, накривали бетонними плитами і землею, відновлюючи природний ландшафт. Глибина кожної шахти сягала 40 метрів, а довжина ракети — близько 32 метрів", — розповів колишній військовий.
Архівне фото. Відвідання ракетної шахти експрезидентом Леонідом Кравчуком, 1993 рік. Суспільне Хмельницький
Ядерне роззброєння і Будапештський меморандум
У межах Будапештського меморандуму 1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великої Британії та Росії.
У результаті роззброєння з території України було вивезено 2156 стратегічних боєголовок і близько 2,5–4 тисяч тактичних зарядів. За словами Бабичева, Росія отримала економічну вигоду на суму близько 60 мільярдів доларів, тоді як Україна — лише приблизно 900 мільйонів, переважно у вигляді списання боргів за газ.
Американська допомога і нереалізовані обіцянки
Колишній командир зазначив, що в межах американської програми допомоги передбачалося будівництво житла для військових, які залишилися без служби після роззброєння. На той час у регіоні звели кілька житлових будинків, проте обіцяні соціальні об’єкти — школи та дитячі садки — так і не були збудовані.
