17 грудня минає рік, як відійшов у вічність наш дорогий колега та наставник – Пасічник Анатолій Панасович. Ця дата знову огортає нас глибоким сумом і тугою за людиною, яка залишила по собі такий яскравий і теплий слід.
Анатолій Панасович був не просто колегою, а світлою, доброю та щирою людиною, чия людяність, працьовитість та відкрите серце завжди слугували прикладом. Його щирість та чуйність були тією опорою, яку відчував кожен, хто мав щастя працювати поруч із ним чи просто спілкуватися. Він завжди знаходив слова підтримки та мав готовність допомогти, залишаючись взірцем професіоналізму та внутрішньої гідності.
Ми пам'ятаємо його внесок у розвиток нашої справи та його невичерпний оптимізм. Він був тією людиною, що наповнювала робочий простір позитивною енергією та доброзичливістю.
Нехай його душа знайде вічний спокій. Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю Анатолія Панасовича.
Зі скорботою, тугою та шаною - уся освітянська родина.
