16 червня 2026 року сталась авіакатастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних Сил Збройних Сил України.
Екіпаж Су-24М – льотчик та штурман – виконував завдання на Хмельниччині.
Унаслідок авіаподії загинули двоє членів екіпажу: майор Загорулько Богдан Григорович та старший лейтенант Бабенко Богдан Олександрович...
Вони боронили нашу країну до останнього подиху...
Що відомо про загиблих?
Спогадами діляться колеги, друзі, знайомі
Українська авіація зазнала болючої та непоправної втрати.
У свій останній політ пішов один із найкращих льотчиків-випробовувачів ДП «Антонов» — Богдан Загорулько. Багатьом він був відомий завдяки неймовірній майстерності, зокрема легендарному виконанню «бочки» на індійському Ан-32RE, яке стало справжньою окрасою авіаційних показів.
Після початку повномасштабної війни Богдан Григорович міг залишитися за кордоном, однак зробив інший вибір. Він повернувся до боротьби за Україну, мобілізувався до Повітряних сил, опанував Су-24М і став на захист держави зі штурвалом бойового літака.
Його знали як блискучого професіонала, бездоганного пілота та гідну людину, яка з повагою ставилася до кожного, хто працював поруч, зокрема до авіаційних техніків. Саме такі люди творили силу української авіації та залишали по собі світлу пам’ять.
Україна втратила справжнього Героя. Світла пам’ять Богдану Загорульку. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і всім, хто мав честь знати цю виняткову людину.
В авіатрощі Су-24М на Хмельниччині ввечері 16 червня загинув 23-річний Богдан Бабенко з Богодухівської громади.
Про це повідомив міський голова Богодухова Володимир Бєлий.
"Богдан був із тих, хто обирає шлях воїна не за обставинами, а за покликом серця. Ще з дитинства він вирішив, що його місія — захищати рідну землю та тримати мирне небо. Навчаючись у ліцеї №3, він упевнено йшов до своєї мрії: спочатку — військовий ліцей, а згодом закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба", — написав Бєлий.
Він зазначив, що Богдан Бабенко був єдиним сином у батьків: "Немає таких слів, які могли б загоїти цю страшну рану в серцях матері та батька".
