Сьогодні йому зателефонували о шостій ранку. Бере слухавку, а там крик і нецензурні слова — сваряться чоловік з жінкою. Таке у професії Олега Атласюка трапляється часто. Є люди, у яких щодня конфлікти. А є й такі, які зрання чекають біля кабінету, щоб написати якусь скаргу на родичів чи сусідів. Та це ще нічого. Важче, коли біда.
Побутові сварки, крадіжки, понад 200 кілометрів доріг в день і ненормовані будні та постійні виклики. Як воно, бути дільничним інспектором поліції? Журналісти Starkon.city поцікавилися у Олега Атласюка.
33-річний Олег Атласюк прийшов працювати до Старокостянтинівського відділу поліції вісім років тому.
Олег — економіст за освітою, закінчив Хмельницький Національний університет. Потім служив в армії. Щоб влаштуватися в поліцію, пройшов спеціальну підготовку та піврічне навчання в Волинській області. В 2015 році міліцію реформували в поліцію. Олег склав переатестацію і продовжив службу. А вдома на нього чекають дружина Вікторія та чотирирічна донечка Маша.
— Мій день починається о 6.30. Я збираюся, потім завожу донечку в садочок і йду на роботу. У відділку насамперед дізнаюся у чергового, що сталося за добу. З 8:30 до 9:30-10 у нас нарада. Потім до 11 години — прийом людей. Далі — виїзд на села.
Територія обслуговування капітана, старшого дільничного Старокостянтинівського відділу поліції — дев’ять сіл району. Це Веснянка, Баглаї, Ілляшівка, Вербородинці, Григорівка, Миролюбне, Сковорідки, Немиренці, Самчинці.
Поступають повідомлення з різних сіл, відстань між якими немаленька. Усе це об’їхати — ось тобі вже й 10 вечора.
Олег працює разом з сержантом поліції Юрієм Чаплінським.
— Уже близько року працюю дільничним разом з Олегом. Він — мій наставник і я у нього вчуся. На усі виклики ми виїжджаємо разом. Багато чого довелося бачити. І за цей час ми уже встигли подружитися сім’ями, — розповідає про напарника Юрій.
Олег Атласюк разом з напарником Юрієм Чаплінським
Щодня до дільничного звертаються люди з різних питань. Найпоширенішими порушеннями є побутові сварки, з’ясування стосунків, крадіжки. Доводиться шукати безвісти зниклих чи перевіряти осіб, які перебувають під адміністративним наглядом.
Олег знає на своїй дільниці осіб, які схильні до вчинення насилля, раніше засуджених, тих, які перебувають на обліку в поліції та ведуть асоціальний спосіб життя. Він час від часу наглядає за ними та проводить профілактичні бесіди. Спільно з інспекцією зі служби дітей проводять таку ж роботу у школах.
Багато людей телефонують дільничному аби розповісти про свої проблеми.
Вирішувати їх доводиться по-різному. Одних потрібно в суд завести, когось затримати, з кимось достатньо поговорити чи направити на корекційну програму.
Є випадки, коли дільничному просто потрібно поговорити з людиною
— Буває й таке, — розповідає Олег, — коли дружина з пересердя напише заяву на чоловіка, а потім вони миряться і забувають про ситуацію. А коли ми даємо заяві хід, приходять і починають конфліктувати уже з нами, мовляв, навіщо, ми ж уже помирилися.
— Я ніби не перший рік працюю з людьми, а ще й досі не навчився не брати близько до серця чужі проблеми. Особливо, коли бачу, як калічаться долі дітей. Мені не виходить з голови десятирічна дівчинка з неблагополучної сім’ї. Постійно думаю, як їй допомогти. Цю дитину потрібно витягнути з середовища, у якому вона живе.
Дільничний бачить жахливі умови проживання людей, має справу зі злочинцями. Олег пригадує випадок, коли в Немиренцях затримали чоловіка, який зберігав у себе в будинку наркотики. Частими є випадки самогоноваріння і його збуту. Штраф за таке порушення складає 8,5 тис. гривень.
У певних ситуаціях на допомогу потрібно викликати медиків чи рятувальників.
— Якось нетверезий чоловік їхав на велосипеді і впав з триметрової висоти у «монах» (місце куди стікає вода) на ставку. Тоді приїхали швидка, рятувальники, поліція, а у чоловіка, що впав, ні подряпини, він просто лежав і спав біля ставка.
Олег Атласюк разом з напарником проводить профілактичну роботу
Часті виклики надходять і з РЕСу, коли виявляють крадіжку електроенергії. Зі всіма підрозділами міста у поліції налагоджена взаємодія, запевняє дільничний.
Після роботи на виїзді Олег разом з напарником повертаються до кабінету у райвідділі. Опрацьовують зібраний матеріал, заяви, протоколи. Трапляється, потрібно викликати людей, а хтось уже чекає під кабінетом. В середньому є 3-5 заяв на день.
— У нас є 15-денний термін, аби передати матеріали для подальшого розгляду і списання. Намагаємося вкластися у вісім днів.
— Ми не завжди до цього часу встигаємо навіть повернутися з виїзду. Але Олег каже: не жаль витраченого часу, якщо можна допомогти людині і вона йде з поліції з посмішкою.
