Минуло більше року відтоді, як Старокостянтинівську Багатопрофільну лікарню очолив Володимир Кабиш. Тоді в інтерв'ю для сайту він відверто говорив про фінансові труднощі, нестачу лікарів, застарілу інфраструктуру та необхідність змін.
За цей час у лікарні з'явилися нові спеціалісти, відкрилися нові напрямки допомоги і тривають реконструкції відділень. Ми знову зустрілися з директором лікарні, щоб поговорити про те, що вдалося зробити за рік, які проблеми залишаються і над чим команда працює зараз.
На прохання назвати три найважливіші зміни за рік Володимир Петрович Кабиш без вагань починає з кадрового питання.
- Найперше - це кадрове забезпечення. Нам вдалося закрити критичні вакансії, які безпосередньо впливали на якість медичної допомоги. Сьогодні повністю укомплектована інсультна команда, яка працює цілодобово. Маємо вісім лікарів-неврологів, які забезпечують надання допомоги пацієнтам з гострим інсультом 24 години на добу, сім днів на тиждень.
За словами директора, за рік вдалося суттєво посилити й хірургічну, травматологічну та анестезіологічну служби.
- До колективу приєдналися молоді хірурги, травматологи, анестезіологи. Уже працює лікар-проктолог, а один із нових хірургів у перспективі спеціалізуватиметься на судинній хірургії. Це дає можливість виконувати значно більше оперативних втручань на місці.
Зміни торкнулися й акушерсько-гінекологічної служби.
- Ми її переформатували, щоб забезпечити ще більш ефективне надання медичної допомоги. Сформовано нову ургентну акушерсько-гінекологічну службу, основу якої складають молоді спеціалісти. Команда працює цілодобово, що дозволяє оперативно надавати допомогу пацієнткам у будь-який час доби.
За останній рік у лікарні з'явилися спеціалісти, яких раніше не було. Серед них - пульмонолог, дитячий психіатр, дитячий дерматолог, дитячий інфекціоніст і сурдолог. Для роботи лікаря-сурдолога, який діагностує пацієнтів із порушеннями слуху та проблемами рівноваги, вже придбали сучасне обладнання - аудіометр та тимпанометр.
- Раніше пацієнтів із такими проблемами ми направляли до обласного центру. Тепер люди можуть отримати допомогу у Старокостянтинові.
Сьогодні у Старокостянтинівській багатопрофільній лікарні працює понад 500 працівників. Середній вік лікарів — близько 40 років, і це один із наймолодших лікарських колективів серед медичних закладів області.
За словами Володимира Кабиша, лише за останній час до колективу приєдналися семеро молодих спеціалістів.
- Люди приходять не лише за стабільною роботою. Вони бачать, що лікарня змінюється, і хочуть бути частиною цих змін. Для нас це дуже важливо.
"За 40 хвилин пацієнт з інсультом уже отримує лікування"
Другою важливою зміною директор називає розвиток медичних послуг. Частину з них у лікарні раніше взагалі не надавали, а деякі вдалося суттєво вдосконалити.
Одним із таких напрямків стало лікування пацієнтів із гострим мозковим інсультом.
- Ми повністю змінили маршрут інсультного пацієнта. Коли людина доставляється до нас бригадою екстреної медичної допомоги, за максимально короткий час проходить комп'ютерну томографію, необхідні лабораторні дослідження, огляд профільних спеціалістів. У середньому вже за 40 хвилин встановлюється діагноз і розпочинається лікування. Це командна робота, у якій задіяні лікарі різних спеціальностей.
Віднедавна до лікарні доправляють із підозрою на інсульт не лише жителів Старокостянтинівської громади, а й навколишніх громад. Відповідно збільшилася і кількість пацієнтів.
Ще один напрямок, який активно розвивається, - малоінвазивна хірургія.
- Сьогодні ми виконуємо лапароскопічні операції навіть при ургентних станах. Такі втручання менш травматичні для пацієнтів, дозволяють швидше відновлюватися. Також розширюємо можливості малоінвазивної гінекології.
З початку року в лікарні запрацювало амбулаторне відділення хронічного гемодіалізу.
- Це дуже важлива послуга для людей, які потребують регулярного очищення крові.
У лікарні також отримали нові можливості у сфері стоматології.
- Ми уклали два нові договори з Національною службою здоров'я України. Завдяки цьому можемо безоплатно надавати більше стоматологічних послуг, насамперед військовослужбовцям і людям пільгових категорій. Йдеться не про естетичну стоматологію, а про необхідне лікування і протезування. Для цього вже маємо матеріали, обладнання та відповідних спеціалістів.
Окремий напрямок, над яким зараз працює колектив, - розвиток лабораторної служби.
Лабораторію вже розділили на ургентну, планову та бактеріологічну. Паралельно триває підготовка до акредитації відповідно до міжнародного стандарту ISO 15189.
- Це тривалий і дороговартісний процес. Потрібно оновити обладнання, підготувати персонал, запровадити міжнародні протоколи роботи, систему контролю якості та верифікації досліджень. Але ми хочемо, щоб результати наших аналізів відповідали міжнародним стандартам.
Водночас уже зараз у лабораторії розширили перелік досліджень, які пацієнти можуть пройти безоплатно.
Ще один напрямок, який з'явився у лікарні, пов'язаний із діагностикою смерті мозку.
- Маємо все необхідне для проведення діагностики смерті мозку відповідно до державних протоколів. Крім того, це є одиним із ключових етапів розвитку посмертного донорства. У цьому напрямку співпрацюємо з Першим медичним об'єднанням м. Львів.
"Ми будуємо нову систему реабілітації"
Поряд із розвитком медичних послуг у лікарні тривають масштабні інфраструктурні зміни. Частина проєктів уже реалізується, інші перебувають на завершальному етапі.
Одним із найбільших проєктів Володимир Петрович називає реконструкцію першого поверху терапевтичного корпусу.
- Тут створюємо сучасне відділення реабілітації та відділення хронічного гемодіалізу. Роботи виконуються в межах Проєкту "Відновлення України ІІІ", масштабного інвестиційного проєкту, що реалізується Урядом України спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та місцевою владою.
Реконструкція першого поверху терапевтичного корпусу під реабілітаційне відділення та відділення гемодіалізу
Паралельно за кошти міського бюджету реконструюють відділення репроцесингу медичних виробів та патогістологічну лабораторію.
Однак одним із наступних напрямків є створення реабілітаційного кластера.
Побудова реабілітаційного кластеру
- Ми хочемо, щоб людина могла отримати повний цикл відновлення в одному місці. Саме тому створюємо модулі, де працюватимуть фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи. Окремо передбачено модуль із басейном для фізичної реабілітації. Це буде амбулаторний комплекс, куди люди зможуть приходити на відновлення після травм, операцій чи захворювань.
Проєкт реалізують спільно з місцевою владою та бізнесом. Значну підтримку надала компанія "Енселко Агро", що входить до групи KERNEL.
Відділ репроцесингу медичних виробів та патогістологічна лабораторія
Не менш важливим є створенняня Центру ментального здоров'я.
- Уже виділено будівлю для майбутнього центру, наступний етап - розроблення проєктно-кошторисної документації. Це буде окремий простір, де люди зможуть отримати допомогу психологів і психотерапевтів, пройти лікування та соціальну адаптацію, - каже директор.
Практично завершено будівництво нового укриття лікарні.
- Саме будівництво вже закінчено. Зараз триває облаштування приміщень. Тут будуть палати інтенсивної терапії та операційна. Наступний етап - оснащення обладнанням.
Будівництво укриття завершено
За словами Володимира Кабиша, реалізувати всі ці проєкти було б неможливо без підтримки власника закладу та благодійників.
- Ми отримуємо допомогу від регіонального бізнесу, міжнародних партнерів, меблі, розхідні матеріали від французьких і німецьких волонтерів. Кожна така допомога дає можливість швидше створювати умови, яких заслуговують і пацієнти, і медики.
Проблем вистачає
Попри позитивні зміни, директор не приховує: проблем, над якими ще доведеться працювати, вистачає. Найбільше навантаження сьогодні припадає на відділення екстреної медичної допомоги.
- Саме сюди звертається найбільше людей. Але проблема в тому, що далеко не всі потребують екстреної допомоги. Щодня маємо близько 40 амбулаторних пацієнтів, які приходять із підвищеним тиском, болем у спині чи іншими станами, з якими насамперед потрібно звертатися до сімейного лікаря.
У цей час, каже Володимир Кабиш, лікарі змушені одночасно приймати людей, життя яких справді залежить від кожної хвилини.
- У відділенні цілодобово працюють ургентні спеціалісти. Але вони повинні насамперед допомагати пацієнтам із важкими травмами, інсультами, інфарктами чи іншими невідкладними станами. Коли таких пацієнтів одночасно багато, кожна зайва черга впливає на швидкість надання допомоги.
Ще одне проблемне місце та важливий напрямок змін – реєстратура та покращення сервісу для пацієнтів.
- Ми бачимо тут черги та труднощами в комунікації й розуміємо, що людей це дратує, тому плануємо створити відділ сервісу та комунікації. До його складу входитимуть відкрита рецепція, де працівники зможуть оперативно зорієнтувати відвідувачів і визначити, кому допомога потрібна першочергово, а також власний кол-центр. Це дасть можливість пацієнтам отримувати консультації телефоном, записуватися на прийом, ставити запитання та отримувати необхідну інформацію без зайвого очікування. Але це великий проєкт, який потребує часу і фінансування, але ми рухаємося в цьому напрямку.
Володимир Кабиш визнає: медики теж мають змінюватися.
- Лікарі багато років працювали в іншій системі. Не завжди вистачає часу пояснити пацієнту кожен крок чи відповісти на всі запитання. Але ми розуміємо, що сучасна медицина - це не лише лікування, а й комунікація. І над цим теж потрібно працювати.
Щоб отримувати чесний зворотний зв'язок, у лікарні встановили QR-коди.
- Вони розміщені у реєстратурі, відділенні екстреної медичної допомоги, біля кабінету комп’ютерної томографії, а також планується в інших підрозділах. Людина може пройти коротке опитування, оцінити якість обслуговування, написати зауваження чи пропозиції. Ми регулярно аналізуємо ці відповіді.
Директор переконаний: критика потрібна.
- Ми відкриті до зауважень і готові змінюватися. Хочемо, щоб лікарня була зручною і зрозумілою для пацієнтів.
Водночас, каже він, інколи лікарям доводиться стикатися і з новими викликами.
- Сьогодні дедалі частіше люди приходять уже з "готовим" діагнозом, який отримали від штучного інтелекту або знайшли в інтернеті. Потім лікареві доводиться довго пояснювати, чому реальна клінічна картина може бути зовсім іншою. Нові технології можуть допомагати, але вони не замінять огляд, аналізи й професійне рішення лікаря.
"Люди почали вірити, що зміни можливі"
У розмові з журналістами Володимира Кабиша розповідає: за рік вдалося не лише реалізувати частину запланованих проєктів, а й стабілізувати фінансову ситуацію в лікарні.
2025 рік заклад завершив без боргів і без потреби звертатися до міської влади за додатковими коштами для виплати заробітної плати.
- Для нас це був дуже важливий показник. Ми змогли працювати стабільно. Із початку цього року середня заробітна плата працівників збільшилась більш ніж на тисячу гривень. До професійних свят виплатили медикам премії.
Змінився і підхід до забезпечення пацієнтів медикаментами.
- Якщо у 2024 році в середньому на лікування одного пацієнта лікарня могла витратити близько 800 гривень, то сьогодні ця сума становить майже 3 тисячі гривень. Це означає, що значно більше препаратів, передбачених Національним переліком лікарських засобів, пацієнти отримують безоплатно. Ми хочемо, щоб люди не виходили з відділення зі списком ліків, які потрібно купувати власним коштом.
Через війну лікарня продовжує працювати у режимі постійної готовності.
- Із перших днів повномасштабного вторгнення ми включені в систему надання допомоги при масових надходженнях поранених. Крім того, ми є об'єктом критичної інфраструктури.
Наприкінці розмови Володимир Кабиш не говорить про завершені реформи чи великі перемоги. Каже, що попереду ще багато роботи.
- Двадцять років у лікарні майже нічого не змінювалося. Це відчувається і в приміщеннях, і в підходах до роботи, і навіть у сприйнятті людей. Швидко цього не виправити. Але найважливіше, що ми вже зрушили з місця.
Директор дякує колективу за довіру, а пацієнтів просить не боятися говорити про проблеми.
- Я вдячний усім працівникам, які повірили в ці зміни і щодня допомагають їх втілювати. А пацієнтам хочу побажати терпіння, взаєморозуміння і діалогу. Ми відкриті до зауважень і пропозицій. Лише коли люди й медики чують одне одного, можна зробити лікарню кращою.
