Надія Лисичина — випускниця Старокостянтинівської школи № 3. Дівчина закінчила школу із золотою медаллю. Проте окрім навчання у неї було активне громадське позашкільне життя, яке, як вважає Надія, і давало можливість гарно навчатись і розвиватись.
Напевне, жоден захід не проходив у місті без участі Надії. Тут вона була ведучою, читала вірші, співала, танцювала. Тривалий час учениця була заступником голови Ради старшокласників Хмельницької області, головою Ради старшокласників міста Старокостянтинова, головою комісії з питань толерантності обласної Ради старшокласників, відвідувала міський центр дитячо-юнацької творчості, де займалася у гуртку «Лідер», а ще музична школа, танцювальний клуб «Твіст». При цьому Надії вистачало часу на навчання, олімпіади, конференції, конкурси.
Протягом усіх 11 років Надія Лисичина була відмінницею у школі.
— Рідні ніколи не вимагали від мене відмінних оцінок. Говорили лише про те, що потрібно бути активною та самодостатньою, орієнтуватись у всіх сферах життя, розвивати свої здібності.
Я щиро вдячна своїй бабусі, яка брала активну участь у моєму шкільному житті, мамі, яка надихала вдосконалюватись та ставати кращою. Я, думаю, що саме моє активне позашкільне життя і допомагало мені здобувати перемоги на олімпіадах, конкурсах. Напевно, психологічно я була більш підготовленою та налаштованою на такі випробування.
Дівчина каже, що ніколи не мала улюблених предметів у школі. Їй подобалось усе: щось трішки більше, а щось менше. Проте завжди Надія намагалась врівноважити та збалансувати свій навчальний процес. Порівнює це уже із дорослим життям, в якому є моменти, коли не дуже хочеться щось робити, але є таке поняття, як потрібно.
— Шкільне життя і саме навчання було для мене досить цікавим. Я добре розуміла, що навчатись потрібно не для когось, а лише заради себе і досягнення своєї мрії.
У випускному класі я займалася з репетиторами, аби вдало скласти ЗНО і вдячна їм, що вони поділилися своїми знаннями зі мною, допомогли зробити ще один важливий крок на шляху до досягнення мети.
Надя каже, що не надто любить говорити про ЗНО, вважає, результати цих іспитів не завжди є показником набутих знань. Проте бали ЗНО важливі при вступі до омріяних вишів, тож варто вчитися, щоб отримати можливість здійснити мрію.
Одну з таких мрій Надія уже здійснила. Сьогодні вона студентка Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Навчається за спеціальністю міжнародне право.
— Знаєте, я завжди хвилююся перед будь-якими змінами, навіть незначними. Коли вступила до інституту і їхала на навчання, то теж було присутнє хвилювання. Як складеться навчання, як освоїтись у новому колективі? Проте і тут мене дуже підтримали рідні, додали впевненості у собі та своїх силах. Я намагаюся і тут бути активною в громадському житті інституту. Мені подобається обрана спеціальність, проте і творчу свою частинку не хочу зовсім закинути. Сьогодні я не будую грандіозних планів на життя — усе має йти своєю чергою.
Фото з особистого архіву Надії Лисичиної
