Робота на свіжому повітрі лише на перший погляд здається приємною і корисною. Коли січе дрібний дощ чи мете хуртовина, працівникам вулиці непереливки. Влітку вони потерпають від спеки, а у мороз зігріваються кавою, чаєм і кількома шарами одягу.
Бачите, одягнулася як «капуста», — усміхаючись, показує одяг під пуховиком продавчиня ринку. Але на інтерв’ю не погоджується. Проте журналісти Starkon.city таки здаходять тих, хто готовий розповісти про свою працю під відкритим небом.
Галина Підлуцька, листоноша
Галині Василівні 65 років, вона пенсіонерка, але продовжує працювати листоношею 1 відділення поштового зв’язку Старокостянтинова. На цій роботі жінка уже більше 30 років. Галина обслуговує жителів вулиць Софійська та Миру. Каже, за день їй потрібно обійти пів Болгарського містечка та все Жовтневе, а це 9 кілометрів.
У сумці листоноші газети, журнали, листи, китайські бандеролі. Також вона доставляє людям пенсії, допомагає сплачувати комунальні послуги.
У її руках ноша вагою 10 кілограм і більше.
— Звичайно, у кінці дня відчуваю біль в руках. Болять також ноги. Але я звикла. Найбільше у своїй справі люблю спілкування з людьми.
Тепле взуття, рукавиці, одяг, куртка з капюшоном, щоб захиститися від снігу та вітру, — уніформа листоноші у холодну пору року.
Галина каже, що навіть зимою не звикла грітися чаєм та кавою.
— Я не роблю якісь перерви на чай чи каву. Буває, люди пригощають цукеркою чи печивом. Гріюся, коли заходжу у під’їзди. А зимою просто одягаюся тепліше.
Наталія Дегалюк, продавець на ринку
Більше десяти років Наталя продає городину на ринку «Анастасії». А живе у районі Нового міста. Тож щодня на восьму ранку маршруткою приїжджає на ринок. Торгує до 14 години.
Крім того, у продавчині є молочні продукти — молоко, сметана, сир. Усе з власного господарства.
— Доводиться виходити щодня, не дивлячись на погоду чи свято. То вже моя робота, мій заробіток. Він буває різним, але на життя вистачає, — зізнається жінка.
Наталія каже, щоб вистояти на вулиці восени та взимку, одягається тепло.
На жінці тепла куртка, а поверх ще й кофтина на гудзиках. Під капюшоном тепла шапка.
— На ноги одягаю вовняні носки та утеплені чоботи, на руки — рукавиці. Під курткою — два светри. Словом, на мені кілька шарів одягу, - показує жінка. І сміючись, додає:
— Рятуємося гарячим чаєм, але насправді ми тут уже акліматизовані!
Олександр Ткачук, приватний підприємець
Олександру — 35 років. Він має ятку з овочами та фруктами навпроти ринку «Анастасія».
Торгує уже 14 років. У цій справі чоловіку допомагає його дружина Анна.
— Виходжу на роботу щодня, за винятком днів, коли вже дуже холодно. У мороз замерзаємо не лише ми, але й фрукти, — каже, посміхаючись, продавець.
Олександр розповідає, що у мороз одягається по-максимуму: теплі штани на флісі, термобілизна, вовняні шкарпетки, валянки, пуховик та кілька светрів. Інакше не встояти.
— Буває, щоб зігрітися, п’ю гарячий чай чи каву, а, буває, просто присідаю. Фізкультура — саме те, щоб не замерзнути. Та цьогоріч грудень теплий. Ще замерзнути не встигли. Але що нам той мороз! Аби настрій був гарний і покупці позитивні, — сміється чоловік.
Фото: Василь Дацюк, Анна Дерейчук
