28 липня Україна святкувала 1030 річницю хрещення Київської Русі-України. До Києва приїхали десятки тисяч людей, які взяли участь у Хресній ході за Єдину Помісну Церкву в Україні. Серед них — перші особи держави, представники уряду, делегати Вселенського Патріархату, священники, волонтери і сотні старокостянтинівців.
Спільне фото старокостянтинівської делегації біля пам'ятника Тараса Шевченка
Які враження привезли з Києва жителі нашого міста. Дізнаємося далі.
Отець Степан, настоятель храму Святої Трійці Української Православної Церкви Київського Патріархату:
— Відчуття присутності Бога об’єднувало прочан на 1030 річниці Хрещення Русі-України. Духовне єднання десятків тисяч людей викликало радість, почуття піднесення та перемоги. Цьогорічне святкування мало ще одну надважливу мету — підтримку створення єдиної Української православної церкви. Чи вдалося? Думаю, що так. Споглядаючи на всіх цих щирих, усміхнених людей, я мимоволі згадав, що церква являє собою суспільство людей, з’єднаних вірою, законом Божим, священством і Таїнствами. Саме те, що відбувалося навколо нас.
Хмельницька єпархія була представлена чи не найбільшою кількістю вірян
А що до томосу, представник делегації вселенського патріарха Варфоломія чітко наголосив: «Першопрестольна Константинопольської Церкви взяла на себе ініціативу відновити єдність православних віруючих України з кінцевою ціллю дарувати українській церкві автокефалію».
Настоятель Свято-Троїцького храму отець Степан під час ходи капеланів
Ми молилися, боролися і очікували століттями відновлення справедливості щодо нашого народу, тому сподіваємось, що Господь відновить цю справедливість руками вселенського патріарха в скорому часі.
При нагоді хотів би подякувати усім прочанам Старокостянтинівщини.
Щиро дякую меценатам та організаторам паломництва.
Віряни, з якими поспілкувалися журналісти Starkon.city говорили, що ця Хресна хода була для них особливою, адже зараз в Україні чекають томосу для створення єдиної помісної церкви.
Серед них — Галина Мельник, прихожанка храму Святої Трійці, учасниця делегації від Старокостянтинова. Вона розповіла, що це її третя подібна поїздка.
Галина Мельник разом з вірянами біля Володимирського собору
— У мене залишились гарні враження від поїздки. Знаю, що від Хмельницької області до Києва приїхало 20 автобусів. Ми йшли до Володимирського собору на Богослужіння, яке неймовірно надихало. Ми дивилися на усе, що відбувалося у соборі, на великих екранах, які були встановлені на площі, адже до храму було не дістатися. Та це не завадило пройнятися духом віри.
Приємно, що багато моїх знайомих теж поїхало з нами. Здається, у цьому році людей зібралося більше, як у минулі роки. Радує, що так багато вірян вболівають за українську церкву, хочуть єдності, миру і перемоги. До Старокостянтинова повернулися о дев’ятій вечора. Нас розвезли по домівках, за що окрема подяка організаторам.
Для Людмили Обухівської це уже друга поїздка в столицю на річницю Хрещення Русі.
— У мене гарні враження від поїздки. Вдалося багато побачити, а головне — помолитися у Володимирському і Михайлівському соборах. Минулого року від нашої церкви їздило всього 12 людей, цьогоріч було більше п’ятдесяти. Взагалі у Києві було значно більше вірян, ніж у минулі роки, і це тішить. Ми багато находилися, звичайно, й втомилися. Відвідали Дошку пошани наших загиблих хлопців, серед яких і мій син. Поставили лампадки.
Галина Сінтюк, прихожанка Свято-Троїцького храму, теж втретє приїхала на свято Хрещення до Києва. Але каже — саме ця поїздка залишиться у пам’яті надовго.
— Ми виїхали о третій годині ночі. Дісталися до Києва, дякуючи хорошій організації, без будь-яких пригод. У нашому автобусі навіть був лікар. А коли пішли до Володимирського собору, емоції переповнили душу. Мені ця хода здалася переможною. У душі була гордість за народ, Україну. Постійно лунали гімн України, патріотичні вигуки.
Богослужіння у Володимирському соборі люди бачили на великих екранах
Звичайно, ввійти до Володимирського собору було важко. Здавалося, люди розтягнулися колонами на кілометри. Бачили Богослужіння на великих екранах. Хтось стояв, хтось присів поряд, бо було важко. Але в усіх нас була молитва на вустах.
Серед них — і наш отець Степан.
Як зазвичай, помолилися і у Михайлівському соборі. Звичайно, дорога назад була важкою, але усе це забувається. Залишається лише якесь особливе світло, що очищує душу.
Враженнями від поїздки зі Starkon.city ділиться Світлана Мізернюк, жителька міста, працівник музею-замку князів Острозьких:
— Я вперше була у такій подорожі, і я вражена. Дякую організаторам за те, що старокостянтинівці мали нагоду поїхати на свято Хрещення Київської Русі-України.
І про випробування.
Так, це було випробування — спекою, втомою, але воно того варте! Не можу забути ту людську хвилю, яка несла мене разом з іншими старокостянтинівцями — працівниками різних установ Старокостянтинова— до Володимирського собору.
Світлана Мізернюк під час Хресної ходи
Поряд йшли священники, люди вигукували «Слава Україні!». І я відчувала, що ми єдині, ми — народ, і все у нас буде добре. Вірю, наші спільні молитви почуті Господом.
