«Тут все реальне, із війни. Це ще не здається історією, але дуже болить душі», — каже про експонати музею захисників України Сергій Жмурко, голова громадської організації «Учасники АТО м. Старокостянтинів».
Музей АТО відкрили в приміщенні 42 гарнізонного Будинку офіцерів у 2018 році. Нещодавно його перейменували у музей захисників України.
Музей створили зусиллями учасників бойових дій за підтримки небайдужих мешканців міста і підприємців. У його залах — більше 300 експонатів — особистих речей старокостянтинівців, які пройшли російсько-українську війну, загиблих земляків, тих, хто продовжує боронити Україну, фрагменти використаного озброєння, тисячі фотографій.
Голова ГО «Учасники АТО м. Старокостянтинів» Сергій Жмурко та куратор музею Анатолій Борсук розповідають, що у музеї захисників України уже побували більше трьох тисяч відвідувачів, він став центром зустрічі учасників бойових дій, родин полеглих героїв, місцем патріотичного виховання молоді. Відгуки про музей написали громадяни США, Греції, Португалії, Італії, Польщі.
Starkon. city разом з головою ГО «Учасники АТО м. Старокостянтинів» Сергієм Жмурком провів віртуальну екскурсію музеєм, показуючи найцікавіші експонати.
1. Бойова сорочка і бронежилет майора Євгенія Савінкіна, заступника командира 13 окремого мотопіхотного батальйону.
Офіцер отримав чотири поранення під час визволення станиці Луганської в 2014 році. Зараз проходить службу на посаді заступника начальника Старокостянтинівського шпиталю.
2. Особиста футболка і тактичні рукавиці добровольця ДУК «Правий сектор» 8 окремої роти Ярослава Козачука (позивний «Багнет»).
Воював в Старогнатівці, Широкиному, на шахті Бутівка. Отримав важкі контузії. Зараз активно займається «Пластом».
3. Особистий розвантажувальний жилет Сергія Слободенюка.
Він єдиний працівник правоохоронних органів, який воював у складі 43 окремого мотопіхотного батальйону в районі Світлодарської дуги. Зараз на пенсії.
4. Один з важливих і цінних експонатів музею — Державний прапор, з яким більше року наші хлопці з 7 бригади тактичної авіації виконували військовий обов’язок на лінії зіткнення.
Вони воювали у складі трьох бригад — 128 гірсько — піхотної бригади в обороні Донецького аеропорту,24 бригади в районі Попасної і закінчили свою річну ротацію в складі 10 окремої гірсько — штурмової бригади «Едельвейс». На прапорі є автографи військовослужбовців, він вигорілий, прострелений кулями.
5. Прапор зведеного підрозділу Повітряних Сил «Дика качка», який обороняв опорний пункт «Зеніт» на околицях Авдіївки, прикривав Донецький аеропорт.
З бригади тактичної авіації 25 військовослужбовців — добровольців воювали у цьому підрозділі. Вони подарували музею цей прапор зі своїми автографами та побажаннями. З їхніми фотографіями також оформлено стенд.
6. Залишки обмундирування офіцера Максима Єрмохіна, який отримав поранення і втратив праву кінцівку під час підриву на протипіхотній міні.
Маючи силу волі, він почав не тільки ходити, а бігати, займатись спортом. Максим член збірної України «Ігри нескорених».
7. Шолом і фото БТРа зі складу 80 десантно-штурмової бригади.
Під час боїв в населеному пункті Цвітні Піски п’ята рота понесла найбільші втрати в бою з російськими десантниками. Наш земляк підполковник Юрій Ригайло очолював мобільну евакуаційну групу, де знайшов шолом полеглого сержанта.
8. Тубус протитанкового ракетного комплексу «Конкурс» та 203 мм гільза від самохідної артилерійської установки «Піон».
9. Протипіхотна міна МОН — 50. Заборонена Женевською конвенцією, але активно використовується агресором.
10. Шеврони частин, в яких воювали і продовжують воювати старокостянтинівські військовослужбовці.
11. Аптечка, підігрівач, компас з картою розвідника.
12. Ікона, вишита 72-х річною Оленою Миколаївною Кривицькою.
Ікону передала у музей її онучка Даша Телендій. Батько дівчинки — учасник бойових дій.
Фото Василя Дацюка
